ЯНУКОВИЧ ДОЗВОЛИВ ВИЛУЧАТИ ДОКУМЕНТИ З АРХІВІВ

Президент Янукович підписав закон № 5068-VI "Про внесення змін до закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи".

Про це повідомляє прес-служба глави держави.

Законом вводиться норма, згідно з якою забороняється вилучати з Національного архівного фонду конфіденційні документи або з секретною інформацією, що міститься в них, виходячи з політичних чи ідеологічних міркувань, а також будь-які документи, створені до 1946 року.

Згідно зі змінами, підлягають вилученню з Національного архівного фонду документи, що втратили культурну цінність, дублюючі та пошкоджені документи, які не підлягають відновленню.

Рішення про вилучення цих документів приймають експертні комісії при узгодженні з центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства з ініціативи їхнього власника або державної архівної установи.

Закон також доповнюється нормою, згідно з якою архівні документи, що знаходилися до 1991 року на державному обліку і зберігалися в державних архівних установах, належать Національному архівному фонду і є власністю держави.

Як відомо, деякі історики виступали проти прийняття даного закону через побоювання, що дозвіл знищувати документи призведе до їхнього масового викрадання з архівів.

Інші новини архівної справи читайте на ІП за темою "Архіви"

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб