ЯНУКОВИЧ ДОЗВОЛИВ ВИЛУЧАТИ ДОКУМЕНТИ З АРХІВІВ

Президент Янукович підписав закон № 5068-VI "Про внесення змін до закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи".

Про це повідомляє прес-служба глави держави.

Законом вводиться норма, згідно з якою забороняється вилучати з Національного архівного фонду конфіденційні документи або з секретною інформацією, що міститься в них, виходячи з політичних чи ідеологічних міркувань, а також будь-які документи, створені до 1946 року.

Згідно зі змінами, підлягають вилученню з Національного архівного фонду документи, що втратили культурну цінність, дублюючі та пошкоджені документи, які не підлягають відновленню.

Рішення про вилучення цих документів приймають експертні комісії при узгодженні з центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства з ініціативи їхнього власника або державної архівної установи.

Закон також доповнюється нормою, згідно з якою архівні документи, що знаходилися до 1991 року на державному обліку і зберігалися в державних архівних установах, належать Національному архівному фонду і є власністю держави.

Як відомо, деякі історики виступали проти прийняття даного закону через побоювання, що дозвіл знищувати документи призведе до їхнього масового викрадання з архівів.

Інші новини архівної справи читайте на ІП за темою "Архіви"

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.