Кернесу погрожують протестами проти пам'ятника Столипіну

Харківська філія Спілки Української молоді звернулася до мера міста Геннадія Кернеса з протестом проти встановлення у Харкові пам'ятника прем'єр-міністру Російської імперії Петрові Столипіну.

Про це йдеться у листі СУМ на ім'я Кернеса.

Одним із вірогідних місць для пам’ятника Столипіну обрано ділянку в одному з найкрасивіших куточків географічного центру міста – на початку Бурсацького спуску з боку вулиці Клочківської.

Наводимо фрагменти з тексту звернення:

"Як стало відомо, у Харкові повним ходом йде підготовка до встановлення у місті пам’ятника імперському міністру початку ХХ ст. Столипіну П.А., який лишив по собі в історії України, і зокрема Харкова, кривавий і душогубський слід.

За його наказами війська й поліція жорстоко карали учасників селянських заворушень, до в’язниць масово кидали студентів і старшокласників-гімназистів, помічених в антиурядовій діяльності, громадянські політичні свободи було всіляко обмежено.

Завдяки персональним указам Столипіна на Харківщині у 1905-1907 рр. розстрілювалися революційно налаштовані робітники, селяни, студенти, громадські діячі.

Столипін П.А. був одним із апологетів російського шовінізму, монархізму, засновником радикальних російських націоналістичних організацій, спонсором і покровителем сумновідомого "Союза русского народа" ("Чорної сотні"), яка натворила багато лиха, зокрема і на Харківщині.

Ім’я Столипіна пов’язується з єврейськими погромами, гоніннями на будь-які прояви національного життя українців та інших національностей, які проживали на території України початку ХХ ст.

Наразі пам’ятник П.А. Столипіну перебуває на завершальній стадії будівництва, для його встановлення у Харкові підшукується відповідне місце, а також готуються дозвільні документи.

Будь-які намагання встановити пам’ятник імперському міністру-ксенофобу Столипіну у Харкові глибоко ображають людські почуття харків’ян – українців, євреїв, білорусів, поляків інших народів, проти кого була спрямована столипінська політика початку ХХ ст.

На тлі сучасних політичних процесів авантюра зі встановленням пам’ятника Столипіну неодмінно призведе до суспільної напруженості серед жителів Харкова і області, зростання протестних настроїв національних громад краю, буде дискредитувати наше місто і нашу державу в очах світової громадськості".

Ініціативна група харків’ян закликає посадовців не допустити встановлення у Харкові пам’ятника Столипіну – символу російського імперіалізму та шовінізму, який провокує громадський розбрат, ескалацію міжнаціональної ворожнечі.

У разі ігнорування громадської думки ініціативною групою заплановані широкомасштабні акції протесту за участю представників різноетнічних громад Харкова.

Більше про Столипіна і пам'ятники йому в Україні читайте на "Історичній Правді"

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.