В Ужгороді знищили метричні записи закарпатців XIX-XX сторіч. ФОТО

В Ужгороді знищили метричні записи щодо народження та смерті закарпатців у другій половині ХІХ - початку ХХ століття.

 

Про це повідомляє Zaholovok.com.ua.

Ініціатором знищення архівних документів є управління юстиції Закарпатської ОДА, зазначає видання.

Метричні справи у дворі управління юстиції

Зазначається, що про знищення не було повідомлено державні органи, відповідальні за історичну спадщину.

 Фото: zaholovok.com.ua

Чимало закарпатців ніколи не дізнаються про свої родини, бідкаються журналісти.

 "Druhopis" чеською означає "дублікат"

 

Видання стверджує, що знищені метричні книги є унікальними і не мають копій. Тим часом на них чітко видно написи чеською "Копії метрик померлих" і "Копії метрик народжених".

У 1919-1938 роках Ужгород належав до Чехословаччини.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.