У Дніпропетровську поставлять поруч Яворницького, Брежнєва й Кучму

15 барельєфів відомих особистостей регіону та 27 пам'ятних дошок прикрашатимуть нову площу ім. 80-річчя Дніпропетровської області - від Івана Сірка до Олеся Гончара і Леоніда Кучми.

Про це повідомляє офіційний сайт Дніпропетровської міськради з посиланням на архітектора проекту Дмитра Волика.

“В рамках реконструкції нової площі Союз художників України у Дніпропетровській області запропонував розмістити там портрети відомих та знакових особистостей, які мешкали або працювали у регіоні та інформацію про ключові події з життя Дніпропетровщини", - зазначив Волик.

За словами архітектора, було прийнято рішення розташувати на площі поліптих у складі 42 бронзових скульптурних зображень, з них 15 скульптурних портретів (барельєфів) та 27 пам'ятних дошок з інформацією про видатних особистей та історію рідного краю”.

На площі  ім. 80-річчя Дніпропетровської області буде улаштовано систему із восьми бетонних стел (шириною 2 метри, висотою 3,2 метрів ), на яких з однієї сторони парами розміщуватимуться бронзові скульптури, а з іншої — текстова інформація про ключові та цікаві події з життя міста і області.

Головна ідея композиції, яка розміщуватиметься на новій площі — показати історію Дніпропетровської області.

“З 1 вересня планується розпочати улаштування стел, барельєфів, пам'ятних дошок, - повідомила начальник управління культури та мистецтв Дніпропетровської міської ради Галина Сіверська. - Усі роботи будуть завершені протягом тижня".

Роботи поліптиху виконуються коштом міського бюджету, на ці цілі виділено 1 мільйон 751 тисяча гривень. В цю суму входить робота художників, бронза, з якої виготовлені скульптури, їхнє лиття, установка.

Фото: dniprorada.gov.ua

На створенням 15 барельєфів працювали дев'ять відомих художників з Дніпропетровська та інших міст України.

Бронзові скульптури — це барельєфи Михайла Янгеля, Івана Сірка, Дмитра Яворницького, Олександра Поля,  Миколи Родзянка, Івана Синельникова, Андрія Фабра, Олександра Макарова, Олеся Гончара, Василя Маргелова, Олексія Семиволоса, Дмитра Глинка, Володимира Щербицького, Леоніда Брежнева та Леоніда Кучми.

Поліптих (згрецької πολύς - складене з багатьох частин) —  композиція з кількох витворів мистецтва, що пов’язана єдиним задумом, кольоровим та композиційним строєм.

Читайте також: "Дніпропетровськ. Як розповісти історію міста без історії"

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.