АНОНС: міжнародний форум про "героїв" у політиці та історіографії

Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні разом з інтернет-порталом Historians.in.ua проводить міжнародний історичний форум "Герої" та "антигерої" у європейській політичній та історіографічній традиції".

Про "Історичній правді" повідомили організатори заходу.

Час і місце: 4-5 жовтня 2012 р. у Конференц-залі Національної академії наук України, за адресою: Київ, вул. Володимирська, 55.

Форум розпочнеться о 18:00 4 жовтня подіумною дискусією "Пошуки героя у національних традиціях" (початок реєстрації о 17:30) та продовжить свою роботу 5 жовтня з 10:00 до 17:00 конференцією "Україна та її "герої"" (початок реєстрації о 9:30).

Дискусії про канон національної історії, її "героїв" та "антигероїв", жертовність і  комплекси жертви, "власні» та "чужі" провини властиві усім сучасним суспільствам. В Європі немає країни, де суперечки про історію та пам’ять були б "раз і назавжди" розв’язані.

Власне, героїзація історії та наділення окремих історичних постатей надзвичайними якостями за вчинення ратних чи трудових подвигів найбільш характерна для тоталітарних спільнот.

В радянській суспільній думці міфологема героя була одним з головних елементів системи світосприйняття та виховання молодого покоління. Вдала маніпуляція історичними образами і подіями на довгий час забезпечила радянський режим безперечною монополією на присвоєння героїчності.

Країна постійно вимагала подвигів і нових жертв для безкінечних битв з видимими і невидимими ворогами, з алкоголізмом і безробіттям, з природною стихією, за урожай і світле майбутнє. Експлуатація ж людських та матеріальних ресурсів у режимі героїчної понаднормовості за лічені роки привела економіку держави робітників та селян до повного колапсу. 

Сьогодні, двадцять років потому, на теренах вже незалежної України суспільний запит на нових "героїв" стає знову актуальним і водночас дуже складним.

Пошуки нового національного персоніфікованого нормативного взірця, який би влаштовував більшість українського суспільства, супроводжуються численними конфліктами, що тільки поглиблюють ідеологічний розкол всередині країни та збільшують напруження у відносинах з країнами- сусідами.

З попередньою версією програми Ви можете ознайомитися за цим посиланням.

Читайте також: "Хто є хто з нагороджених званням "Герой України". ІНФОГРАФІКА"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.