Президент присвоїв звання Героя України історику-досліднику трагедії Бабиного Яру

Президент Володимир Зеленський присвоїв історику Іллі Левітасу звання Героя України (посмертно) за визначний особистий внесок у відродження та розвиток національних культур України, збереження та вшанування пам’яті про трагедію Бабиного Яру, консолідацію українського суспільства, багаторічну плідну громадську й просвітницьку діяльність.

Про це в повідомляє Локальна історія.

 

"Подання на присвоєння цього звання Левітасу надійшло від Міністерства культури та інформаційної політики України напередодні 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, вивченням якої та вшануванням пам'яті жертв самовіддано займався Ілля Михайлович", – йдеться в повідомленні.


Ілля Левітас (11.12.1931 – 04.08.2014) – автор і укладач 34 книг з історії єврейського народу, зокрема 12 книг про трагедію Бабиного Яру. Автор понад 220 статей.

У 1989 році заснував і очолив першу єврейську всеукраїнську організацію – Товариство єврейської культури України, яке в 1992-му увійшло до складу Єврейської ради України.

За ініціативою та під безпосереднім керівництвом Іллі Левітаса був створений Фонд "Пам'ять Бабиного Яру", який він очолював до самої смерті. За час існування Фонд виконав величезну роботу зі збереження в пам'яті людей трагедії, яка сталася в урочищі Бабин Яр в роки нацистської окупації.

Фонди "Пам'ять Бабиного Яру" та "Пам'ять жертв фашизму в Україні", які також входили до складу Єврейської ради України, присвоїли звання Праведника України й Праведника Бабиного Яру більш як 4 тис. осіб 13 національностей, які рятували євреїв від знищення.

Нині ті, хто мають звання Праведника України чи Праведника Бабиного Яру, відповідно до Указу Президента від 14 травня 2021 року № 193 отримуватимуть довічні державні стипендії.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.