На Полтавщині відзначили 110-річчя з дня народження Віри Роїк

У Полтаві і Лубнах вшанували пам’ять Героя України, заслуженої майстрині народної творчості Віри Роїк

20 травня на будівлі колишньої полтавської жіночої Маріїнської гімназії (нині міська школа мистецтв "Мала академія мистецтв" імені Раїси Кириченко) Полтавський міськвиконком урочисто відкрив меморіальну дошку Вірі Роїк.

 

Саме в цій будівлі починала свій творчий шлях видатна майстриня. В заході взяли участь представники музеїв Полтави, викладачі та учні Полтавської міської школи мистецтв "Мала академія мистецтв" імені Раїси Кириченко.

Спецпогашення філателістичного бюлетеня "Віра Роїк. 1911-2010" відбулася у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Конверт має наклад 50 тисяч. На ньому зобразили фрагмент улюбленої роботи Роїк — "Свято врожаю" (панно виконане на межі 1999 — 2000 років за допомогою вишивальної техніки "лиштва") та вислів уродженки Полтавщини: "Я щаслива, що моя маленька, така тоненька, із золотим вушком голочка прикрасила цей світ".

Лубенська бібліотека імені Володимира Малика створила просвітницьке відео "Серцем вишита дорога" й організувала флешмоб "Рушникова симфонія Віри Роїк", а краєзнавчий музей ім.Гната Стеллецького — тематичну онлайн виставку.

Організатори урочистостей наголосили, що майстриня залишила Україні і людству величезний творчий спадок — понад тисячу оригінальних робіт, третина з яких виконана за її власними орнаментами. 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".