Львівська міськрада пропонує присвоїти ветерану УПА Мирославу Симчичу звання Героя України

Депутати Львівської міськради 8 жовтня одноголосно ухвалили рішення про звернення до Верховної Ради, уряду, президента України з проханням присвоїти звання Героя України сотенному Української повстанської армії, 98-річному Мирославу Симчичу.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

"Попереду нас чекає День Захисника України, в який вшановуватимемо героїзм наших борців, військові традиції. Для багатьох учасників бойових дій проти російської агресії одним із прикладів, які надихали стати на захист своєї батьківщини, був сотенний УПА Мирослав Симчич.

Пан Мирослав є одним із небагатьох живих свідків Другої світової війни, які боролися в лавах УПА за незалежність України. Сьогодні ми маємо нагоду подякувати йому як живому герою, яким він є для кожного свідомого українця.

Просимо вас відповідно до норм указу президента від 2 грудня 2002 року "Про звання Героя України" внести відповідне подання і присвоїти "за здійснення визначного геройського вчинку" звання Героя України Мирославові Симчичу", – мовиться у зверненні Львівської міськради до Володимира Зеленського, яке зачитав учасник бойових дій на Донбасі, депутат міськради Ігор Шолтис.

Це звернення підписали численні громадські організації Львівщини, українські військовослужбовці. Також Львівська міськрада звернулася до інших міських та обласних рад проголосувати за подання президентові України про присвоєння Мирославу Симчичу звання Герой України.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.