В Індії відкрили магазин одягу "Гітлер". ФОТО

В індійському місті Ахмедабад (західний штат Ґуджарат) відкрито магазин одягу під назвою "Hitler". Зі свастикою в логотипі. Єврейська спільнота обурена, власник магазину відмовляється перейменувати бутік.

Про це повідомляє The Telegraph.

Власник крамниці Раджеш Шах заявив, що він назвав магазин не прізвищем лідера Третього рейху, а на честь діда свого партнера, який мав прізвисько "Гітлер" за свій неприємний характер.

За словами Шаха, він дізнався про нацистського лідера тільки після пошуку його імені в інтернеті. Але критики бізнесмена кажуть, що свастика в літері "i'" перекреслює виправдання Шаха, і вважають: він спекулює на дивній популярності Гітлера в Індії.

Нацистська свастика була взята німцями з індуїстської культури, де вона вважається сприятливим символом. Книга Гітлера "Моя боротьба" (Mein Kampf), в якій він виклав свої расистські теорії, залишається в Індії бестселером - щороку індійські студенти розкуповують більше 10 тисяч копій.

Бізнесмен Раджеш Шах - від Махатми Ганді до Гітлера. Фото: telegraph.co.uk

У сусідньому штаті Пенджаб вийшла і користувалася популярністю романтична комедія "Закоханий герой Гітлер", а у східному штаті Меґхалая в парламент обрано депутата, який змінив своє ім'я на "Адольф Гітлер". Він є членом партії, яка входить у владну коаліцію.

Видання нагадує, що під час Другої світової "частина індійців були повстанцями в Індійській національній армії" - створеному японцями військовому формуванню, за допомогою якого індійці сподівалися отримати незалежність від Британії.

Підприємець Раджеш Шах заявив, що перейменує свій магазин у престижному районі Вастапур, неподалік від рідного міста Махатми Ганді, тільки тоді, коли опоненти компенсують йому 500 фунтів стерлінгів, витрачених на виготовлення вивіски та промоційних матеріалів.

 

"Як може хтось у місті Махатми Ганді і ненасильства прославляти таку особу, як Гітлер, котрий убив мільйони беззбройних цивільних громадян, - висловила обурення організація "Індійські друзі Ізраїлю". - Молоді треба розповідати про злочини, вчинені Гітлером".

Загалом у світі щорічно продається близько 20 тисяч примірників англомовного перекладу "Моєї боротьби"; відомий випадок, коли в одному магазині в Індії книзі надали статус "бестселера".

У липні цього року німецький суд заборонив продаж коментованих уривків з "Mein Kampf".

У грудні 2011 року в Британії продавали "Майн Кампф" із наліпкою "Найкращий подарунок на Різдво".

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.