Німецький суд не дозволив продавати уривки з "Майн Кампф"

Британський видавець Пітер МакГі, який вийшов на баварський ринок з брошурою, що представляє собою коментовані уривки з творів Гітлера, в червні 2012 р. отримав судову заборону на поширення свого видання.

Про це повідомляє "Зюддойче цайтунґ".

На думку видавця, широкої громадськості давно вже пора отримати можливість ознайомлення з оригінальним текстом автобіографічної книги Гітлера "Майн Кампф" ("Моя боротьба") - щоб ця найвідоміша нацистська книга нарешті перестала б бути чимось містичним.

На титульному аркуші брошури зображено Гітлера з чорною плашкою над очима, на якій написано: "Нечитабельна книга".

Дортмундський спеціаліст зі ЗМІ Горст Петкер розшукав і прокоментував для цього видання фрагменти твори Гітлера. Автор передмови - берлінський професор історик Вольфганг Бенц.

Адвокат видавця Ульріх Міхель запевняв, що "для людей правих поглядів це [зміст книги - ІП] нескінченно нудно".

 Обкладинка брошури МакГі. Фото: cicero.de

Тим часом юрист Геро Хуммельсбах вважає, що видавцем керували не наукові, а економічні інтереси.

На даний момент правовласником "Майн Кампф" є земля ФРН Баварія - і саме тому Баварський суд втрутився у поширення книги з коментарями Петкер в книжкових магазинах.

Наприкінці 2015-го, через 70 років після смерті Адольфа Гітлера, авторське право на книгу перестане діяти.

До цього терміну в Баварії планують підготувати коментоване шкільне видання "Майн Кампф", щоб зберегти якусь фору в просторі можливих інтерпретацій цієї книги.

 

 Зразок верстки книги. Праворуч - оригінальний текст із "Майн Кампф", ліворуч - коментарі. Фото: tageblatt.lu

Як відомо, у січні цього року Пітер МакГі планував вийти на ринок Німеччини із проектом "Свідчать газети", який передбачав випуск трьох брошур накладом 100 тисяч примірників. Брошури були присвячені біографії Гітлера, а також пропаганді та ідеології нацизму. 

Передбачалося, що у виданні будуть оригінальні нацистські цитати (в тому числі і з "Майн Кампф") із сучасними коментарями. Ідею видання підтримав президент Центральної ради євреїв Німеччини Дітер Грауманн.

У грудні 2011 року в Британії продавали "Майн Кампф" із наліпкою "Найкращий подарунок на Різдво".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.