Німецький суд не дозволив продавати уривки з "Майн Кампф"

Британський видавець Пітер МакГі, який вийшов на баварський ринок з брошурою, що представляє собою коментовані уривки з творів Гітлера, в червні 2012 р. отримав судову заборону на поширення свого видання.

Про це повідомляє "Зюддойче цайтунґ".

На думку видавця, широкої громадськості давно вже пора отримати можливість ознайомлення з оригінальним текстом автобіографічної книги Гітлера "Майн Кампф" ("Моя боротьба") - щоб ця найвідоміша нацистська книга нарешті перестала б бути чимось містичним.

На титульному аркуші брошури зображено Гітлера з чорною плашкою над очима, на якій написано: "Нечитабельна книга".

Дортмундський спеціаліст зі ЗМІ Горст Петкер розшукав і прокоментував для цього видання фрагменти твори Гітлера. Автор передмови - берлінський професор історик Вольфганг Бенц.

Адвокат видавця Ульріх Міхель запевняв, що "для людей правих поглядів це [зміст книги - ІП] нескінченно нудно".

 Обкладинка брошури МакГі. Фото: cicero.de

Тим часом юрист Геро Хуммельсбах вважає, що видавцем керували не наукові, а економічні інтереси.

На даний момент правовласником "Майн Кампф" є земля ФРН Баварія - і саме тому Баварський суд втрутився у поширення книги з коментарями Петкер в книжкових магазинах.

Наприкінці 2015-го, через 70 років після смерті Адольфа Гітлера, авторське право на книгу перестане діяти.

До цього терміну в Баварії планують підготувати коментоване шкільне видання "Майн Кампф", щоб зберегти якусь фору в просторі можливих інтерпретацій цієї книги.

 

 Зразок верстки книги. Праворуч - оригінальний текст із "Майн Кампф", ліворуч - коментарі. Фото: tageblatt.lu

Як відомо, у січні цього року Пітер МакГі планував вийти на ринок Німеччини із проектом "Свідчать газети", який передбачав випуск трьох брошур накладом 100 тисяч примірників. Брошури були присвячені біографії Гітлера, а також пропаганді та ідеології нацизму. 

Передбачалося, що у виданні будуть оригінальні нацистські цитати (в тому числі і з "Майн Кампф") із сучасними коментарями. Ідею видання підтримав президент Центральної ради євреїв Німеччини Дітер Грауманн.

У грудні 2011 року в Британії продавали "Майн Кампф" із наліпкою "Найкращий подарунок на Різдво".

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.