ГРЕЦІЯ ВИМАГАТИМЕ ВІД НІМЕЧЧИНИ КОМПЕНСАЦІЙ ЗА ДРУГУ СВІТОВУ

Міністерство фінансів Греції має намір вимагати виплати репарацій від Німеччини через збитки, завдані країні під час Другої світової війни.

Про це заявив заступник міністра фінансів Греції Крістос Стайкурас, повідомляє УП з посиланням на Bloomberg.

Міністерство розпочало збір відповідних архівних матеріалів, які будуть проаналізовані групою експертів.

"Німецькі репарації є особливо складним юридичним питанням, яке підлягає вивченню та врегулюванню на міжнародному рівні відповідно до норм міжнародного права. Справа ще не врегульована, і як країна, ми залишаємо за собою право і можливість займатись нею до задовільного вирішення", - сказав Стайкурас.

Деякі грецькі політики повернулись до спогадів про нацистську окупацію країни під час Другої світової війни з початку боргової кризи в країні. Під час виборчої кампанії в травні і червні партія "Незалежні греки" вимагала в Німеччини виплатити репарації.

Греція в останні десятиліття маніпулювала вимогами щодо репарацій від Німеччини за тісних двосторонніх відносин між країнами. Претензії включали компенсацію за кредити, які Греція була змушена надати Німеччині під час нацистської окупації.

Німеччина винна Афінам близько 7,5 мільярдів євро, раніше називалися суми близько 70 мільярдів євро, а Національна рада з витребування німецьких боргів стверджувала, що Греція має право на отримання 162 мільярдів євро, включаючи індивідуальні виплати жертвам нацистських злочинів.

Конституційний суд Німеччини ухвалив в березні 2006 року, що країна не повинна виплачувати компенсацію особам про відшкодування збитків за військові злочини, скоєні під час Другої світової війни.

Німеччина виплатила 74 мільйонів доларів грецьким жертвам нацистських злочинів, що було передбачено договором від 1960 року, на додаток до коштів, що виплачуються жертвам примусової праці за часів Третього Рейху, заявляв журналістам в 2010 році прес-секретар німецького МЗС Андреас Пешке.

Як відомо, в лютому цього року Міжнародний суд у Гаазі дозволив Німеччині не платити родичам людей, убитих під час Другої світової війни.

В жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським договором 1919 року після Першої світової війни.

1 листопада цього року розпочнеться програма з виплати компенсацій євреям, які мешкають у країнах колишнього СРСР, що не належать до Євросоюзу.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.