ГРЕЦІЯ ВИМАГАТИМЕ ВІД НІМЕЧЧИНИ КОМПЕНСАЦІЙ ЗА ДРУГУ СВІТОВУ

Міністерство фінансів Греції має намір вимагати виплати репарацій від Німеччини через збитки, завдані країні під час Другої світової війни.

Про це заявив заступник міністра фінансів Греції Крістос Стайкурас, повідомляє УП з посиланням на Bloomberg.

Міністерство розпочало збір відповідних архівних матеріалів, які будуть проаналізовані групою експертів.

"Німецькі репарації є особливо складним юридичним питанням, яке підлягає вивченню та врегулюванню на міжнародному рівні відповідно до норм міжнародного права. Справа ще не врегульована, і як країна, ми залишаємо за собою право і можливість займатись нею до задовільного вирішення", - сказав Стайкурас.

Деякі грецькі політики повернулись до спогадів про нацистську окупацію країни під час Другої світової війни з початку боргової кризи в країні. Під час виборчої кампанії в травні і червні партія "Незалежні греки" вимагала в Німеччини виплатити репарації.

Греція в останні десятиліття маніпулювала вимогами щодо репарацій від Німеччини за тісних двосторонніх відносин між країнами. Претензії включали компенсацію за кредити, які Греція була змушена надати Німеччині під час нацистської окупації.

Німеччина винна Афінам близько 7,5 мільярдів євро, раніше називалися суми близько 70 мільярдів євро, а Національна рада з витребування німецьких боргів стверджувала, що Греція має право на отримання 162 мільярдів євро, включаючи індивідуальні виплати жертвам нацистських злочинів.

Конституційний суд Німеччини ухвалив в березні 2006 року, що країна не повинна виплачувати компенсацію особам про відшкодування збитків за військові злочини, скоєні під час Другої світової війни.

Німеччина виплатила 74 мільйонів доларів грецьким жертвам нацистських злочинів, що було передбачено договором від 1960 року, на додаток до коштів, що виплачуються жертвам примусової праці за часів Третього Рейху, заявляв журналістам в 2010 році прес-секретар німецького МЗС Андреас Пешке.

Як відомо, в лютому цього року Міжнародний суд у Гаазі дозволив Німеччині не платити родичам людей, убитих під час Другої світової війни.

В жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським договором 1919 року після Першої світової війни.

1 листопада цього року розпочнеться програма з виплати компенсацій євреям, які мешкають у країнах колишнього СРСР, що не належать до Євросоюзу.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.

Забути майдан?

«Ніколи більше», «Ми завжди пам’ятатимемо» – слова, які найчастіше чуємо у громадянських епітафіях, політичних заявах, телевізійних новинах, на комеморативних церемоніях, у меморіальному, музейному чи освітньому просторі