Спецпроект

ФРН ВИПЛАТИТЬ РАДЯНСЬКИМ ЄВРЕЯМ ПО 2,5 ТИСЯЧІ ЄВРО

З 1 листопада відкриється програма з виплати компенсацій євреям, які мешкають у країнах колишнього СРСР, що не належать до ЄС. Кожному з постраждалих від нацистів - більше 3000 доларів.

Про це повідомляють "Уроки Истории" з посиланням на Комісію з матеріальних претензій євреїв до Німеччини.

За словами представників комісії, рішення стало результатом тривалих переговорів між представниками комісії та урядом Німеччини.

Постраждалі під час окупації євреї можуть отримати одноразову виплату в розмірі 2556 євро ($3133). Загальний бюджет нового фонду оцінюється в 300 млн доларів. Компенсації передбачається надати близько 80 тисячам євреїв.

На сайті комісії детально описані групи євреїв, які можуть претендувати на компенсацію. До таких належать: люди, позбавлені волі, які втекли від нацистського режиму або постраждалі від обмежень, пов'язаних із окупацією.

Компенсація також буде виплачуватися людям, що мешкали в блокадному Ленінграді або виїхали на схід із регіонів, що знаходилися в межах 100-кілометрової зони від фронту.

Блокадний Ленінград. Божевільно страшні цифри втрат

Крім того, на виплату від німецького уряду зможуть розраховувати діти жертв Голокосту, народжені в період війни.

Як повідомив в інтерв'ю "The Jerusalem Post" виконавчий віце-президент комісії Грег Шнайдер, радянські євреї стали останньою групою жертв Голокосту, не охоплених програмами компенсацій з боку німецького уряду.

Комісія з матеріальних претензій євреїв до Німеччини була створена в вересні 1951 року на зустрічі представників міжнародних єврейських організацій у Нью-Йорку. Виступала на переговорах як самостійна сторона разом із урядом Ізраїлю.

Угода про репарації між Німеччиною та Ізраїлем була підписана восени 1952 року. За угодою ФРН мала виплатити Ізраїлю компенсацію за використання рабської праці після час Голокосту і компенсувати втрату майна. До 1965 року Німеччина виплатила Ізраїлю і комісії 3 млрд марок ($750 млн).

Статистика виплат Німецьким фондом "Пам’ять, відповідальність та майбутнє" колишнім примусовим робітникам та їх правонаступникам (2000-2007 рр.):

 Таблиця зроблена за: „Gemeinsame Verantwortung und moralische Pflicht”: Abschlussbericht zu den Auszahlungsprogrammen der Stiftung „Erinnerung, Verantwortung und Zukunft” – Göttingen, 2007 – S. 215.

Як відомо, днями повідомлялося, що ФРН надаватиме гуманітарну допомогу колишнім радянським військовополоненим, які не отримали виплати від фонду "Пам'ять, відповідальність і майбутнє" - в розмірі 300 євро у гривневому еквіваленті.

У лютому цього року Міжнародний суд ООН у Гаазі постановив, що Німеччина не зобов'язана платити компенсації родичам убитих нацистами цивільних громадян.

У 1990-их 631 тисяча українських остарбайтерів отримала від ФРН гуманітарну допомогу в загальному розмірі 377 млн марок ($94 млн).

У 2000-2007 рр. 471 тисяча українських остарбайтерів та їхніх спадкоємців отримала від ФРН компенсаційних виплат у розмірі 867 млн євро ($1 млрд).

У жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій за Першу світову війну, передбачених Версальським мирним договором 1919 року.

Читайте також:

"Розстрільний Голокост. В Україні убивали не в газових камерах"

"Остарбайтери у Третьому рейху. Скільки їх було і що вони отримали"

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".