Спецпроект

ФРН ВИПЛАТИТЬ РАДЯНСЬКИМ ЄВРЕЯМ ПО 2,5 ТИСЯЧІ ЄВРО

З 1 листопада відкриється програма з виплати компенсацій євреям, які мешкають у країнах колишнього СРСР, що не належать до ЄС. Кожному з постраждалих від нацистів - більше 3000 доларів.

Про це повідомляють "Уроки Истории" з посиланням на Комісію з матеріальних претензій євреїв до Німеччини.

За словами представників комісії, рішення стало результатом тривалих переговорів між представниками комісії та урядом Німеччини.

Постраждалі під час окупації євреї можуть отримати одноразову виплату в розмірі 2556 євро ($3133). Загальний бюджет нового фонду оцінюється в 300 млн доларів. Компенсації передбачається надати близько 80 тисячам євреїв.

На сайті комісії детально описані групи євреїв, які можуть претендувати на компенсацію. До таких належать: люди, позбавлені волі, які втекли від нацистського режиму або постраждалі від обмежень, пов'язаних із окупацією.

Компенсація також буде виплачуватися людям, що мешкали в блокадному Ленінграді або виїхали на схід із регіонів, що знаходилися в межах 100-кілометрової зони від фронту.

Блокадний Ленінград. Божевільно страшні цифри втрат

Крім того, на виплату від німецького уряду зможуть розраховувати діти жертв Голокосту, народжені в період війни.

Як повідомив в інтерв'ю "The Jerusalem Post" виконавчий віце-президент комісії Грег Шнайдер, радянські євреї стали останньою групою жертв Голокосту, не охоплених програмами компенсацій з боку німецького уряду.

Комісія з матеріальних претензій євреїв до Німеччини була створена в вересні 1951 року на зустрічі представників міжнародних єврейських організацій у Нью-Йорку. Виступала на переговорах як самостійна сторона разом із урядом Ізраїлю.

Угода про репарації між Німеччиною та Ізраїлем була підписана восени 1952 року. За угодою ФРН мала виплатити Ізраїлю компенсацію за використання рабської праці після час Голокосту і компенсувати втрату майна. До 1965 року Німеччина виплатила Ізраїлю і комісії 3 млрд марок ($750 млн).

Статистика виплат Німецьким фондом "Пам’ять, відповідальність та майбутнє" колишнім примусовим робітникам та їх правонаступникам (2000-2007 рр.):

 Таблиця зроблена за: „Gemeinsame Verantwortung und moralische Pflicht”: Abschlussbericht zu den Auszahlungsprogrammen der Stiftung „Erinnerung, Verantwortung und Zukunft” – Göttingen, 2007 – S. 215.

Як відомо, днями повідомлялося, що ФРН надаватиме гуманітарну допомогу колишнім радянським військовополоненим, які не отримали виплати від фонду "Пам'ять, відповідальність і майбутнє" - в розмірі 300 євро у гривневому еквіваленті.

У лютому цього року Міжнародний суд ООН у Гаазі постановив, що Німеччина не зобов'язана платити компенсації родичам убитих нацистами цивільних громадян.

У 1990-их 631 тисяча українських остарбайтерів отримала від ФРН гуманітарну допомогу в загальному розмірі 377 млн марок ($94 млн).

У 2000-2007 рр. 471 тисяча українських остарбайтерів та їхніх спадкоємців отримала від ФРН компенсаційних виплат у розмірі 867 млн євро ($1 млрд).

У жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій за Першу світову війну, передбачених Версальським мирним договором 1919 року.

Читайте також:

"Розстрільний Голокост. В Україні убивали не в газових камерах"

"Остарбайтери у Третьому рейху. Скільки їх було і що вони отримали"

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.