Спецпроект

У Луганську створили історико-технічний музей ливарного заводу. ФОТО

У Луганську відбулася презентація першого історико-технічного музею в Україні про луганський ливарний завод.

Про це повідомляє Полеміка.

Створення музею почалося ще в 2010 році, зараз деякі його зали також тільки в процесі підготовки. Експонати музею представляють історію луганського ливарного (у різні роки - верстатобудівного, патронного) заводу, і, історію самого міста.

Ідея його створення належить дітям директора луганського заводу Юрія Темника - Ганні та Михайлу. Представлені експонати раніше перебували в невеликому музеї при заводі, але після смерті Темника у музеї настав період занепаду, тому діти директора звернулися до міськради з проханням створити новий. До речі, гроші на реконструкцію будівлі музею і його створення виділялися як з боку міськвиконкому, так і з боку сім'ї Темників.

"Ми бачимо, що в різних країнах зараз музейний бум, незважаючи на сучасні технології, музеї залишаються популярними. І сподіваємося цей музей теж стане популярним серед мешканців Луганська", - розповіла Ганна Темник.

На презентації був показаний ролик, де у жителів Луганська на вулиці запитували різні факти з історії міста, більшість луганчан не мали уяви про луганських особистостей і події. Тому творці музею вважають його актуальним для молоді.

Луганський історико-технічний музей

 

Луганський історико-технічний музей

Архітектор Юрій Юрчак, який працював над проектом музею, у свою чергу, відзначив, що музей буде постійно розвиватися, і є унікальним у своєму роді.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.