АНОНС: конференція дослідників історії УГКЦ

19-20 жовтня у Львові відбудеться міжнародна наукова конференція з нагоди 20-ї річниці заснування Інституту історії Церкви УКУ.

Міжнародні експерти аналізуватимуть перспективи та стан досліджень історії греко-католицьких Церков в умовах тоталітарних режимів у Центрально-Східній Європі у другій половині XXст.

Учасниками конференції стануть доповідачі з Польщі, Росії, Словаччини та різних міст України.

Проведення заходу, за словами керівника Інституту о. д-ра Андрія Михалейка, дозволить не просто представити окремі теми, а й стане спробою оцінити з різних перспектив те, що було досягнуто в історіографії, збиранні та опрацюванні джерел, а також визначити перспективні теми подальших наукових досліджень.

"Інситут історії Церкви (ІІЦ) – це живий місток між представниками катакомбної Церкви та сучасним поколінням, –  наголошує о. д-р Андрій Михалейко. – Тому під час конференції ми маємо на меті також налагодити нові форми співпраці з іншими інституціями та науковцями, які займаються цією ж тематикою, і не обмежуються лише регіоном Галичини".

На думку проректора УКУ, керівника ІІЦ (2002-2008 рр.) Олега Турія, найбільшим і найважливішим проектом Інституту історії Церкви стало створення архіву усних інтерв’ю про релігійні переслідування у Західній Україні.

Сьогодні архів, який налічує понад 2 тисячі аудіоінтерв’ю, 100 відеоінтерв’ю, більше 5 тисяч фото, скільки ж документів, 700 музейних речей, активно поповнюється, а його матеріали опрацьовують молоді дослідники.

Додамо, що у рамках дводенної конференції Інституту історії Церкви УКУ відбудуться три тематичні наукові сесії: "Переслідування і підпільна діяльність греко-католиків Галицької митрополії", "Переслідування і підпільна діяльність греко-католиків Мукачівської та Пряшівської єпархій", "Мученики й ісповідники віри".

Детальна програма на сайті УКУ.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.