Спецпроект

Пограбування Роттердамського музею не було схоже на "11 друзів Оушена"

В Роттердамському музеї, звідки вкрали 7 цінних картин, проаналізували, як саме це сталося і обіцяють вжити нових заходів безпеки на майбутнє.

Про це пише Day

У голлівудських фільмах крадіжки такого масштабу зазвичай мають ретельний план, з використанням високотехнологічного обладнання. Але злодії, які вивезли сім картин Пікассо, Матісса і Моне вартістю мільйони доларів з галереї в Роттердамі діяли менш гламурними методами. Вони покладались на швидкість і брутальну силу. Іншими словами, крадіжка з виставки авангардного мистецтва Kunsthal не була схожа на фільм «11 друзів Оушена».

Голландська поліція заявила в середу, що у них немає підозрюваних у цій справі.

Критику безпеки в музеї, його директор, Емілі Ансенк, відкидає. Виступаючи на прес-конференції у вівторок ввечері, вона охарактеризувала систему безпеки Kunsthal як "сучасну" і зазначила, що страхові компанії погодилися застрахувати його.

За словами експертів, структура та розташування музею, який був розроблений відомим голландським архітектором Ремом Колхас, могли заохотити злочинців.

Галерея знаходиться по великій дорозі, що веде до кільцевої, звідти легко можна потрапити на шосе, що рухається в трьох напрямках. Скляні стіни музею дають прекрасну можливість бачити територію, де розташовані цінні картини. 

І хоча поліція відмовляється повідомляти подробиці, фахівці вже чітко знають, як саме все сталося. Злом стався в близько 3 години ранку у вівторок.

Крадії використали аварійний вихід позаду будівлі. Вихід веде безпосередньо до основної виставкової зали. Там зловмисники швидко і грубо зірвали декілька найцінніших картин і побігли до виходу. Відбитки шин автомобілю крадіїв все ще можна побачити в траві позаду будівлі. 

Правоохоронці були на місці після спрацювання сигналізації протягом п'яти хвилин, але злодіям цього часу вистачило.

Фахівці з безпеки нарікають, що музей міг би хоча б ускладнити виїзд від виходу з будівлі. Поставити паркан, зробити якийсь бар'єр тощо. Прес-секретар музею, до речі, вже підтвердила, що вони прислухались до порад і поставили кам'яні перешкоди біля "чорного" виходу.  

Перелік вкрадених робіт вражає. Сім картин - "Голова Арлекіна" Пабло Пікассо, "Міст Ватерлоо" і "Міст Чарінг-Кросс" Клода Моне, "Дівчинка, що читає" Анрі Матісса, "Жінка перед відкритим вікном" Поля Гогена , "Автопортрет" Мейєра де Хаана і "Жінка із заплющеними очима" Люсьєна Фрейда.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.