Спецпроект

Пограбування Роттердамського музею не було схоже на "11 друзів Оушена"

В Роттердамському музеї, звідки вкрали 7 цінних картин, проаналізували, як саме це сталося і обіцяють вжити нових заходів безпеки на майбутнє.

Про це пише Day

У голлівудських фільмах крадіжки такого масштабу зазвичай мають ретельний план, з використанням високотехнологічного обладнання. Але злодії, які вивезли сім картин Пікассо, Матісса і Моне вартістю мільйони доларів з галереї в Роттердамі діяли менш гламурними методами. Вони покладались на швидкість і брутальну силу. Іншими словами, крадіжка з виставки авангардного мистецтва Kunsthal не була схожа на фільм «11 друзів Оушена».

Голландська поліція заявила в середу, що у них немає підозрюваних у цій справі.

Критику безпеки в музеї, його директор, Емілі Ансенк, відкидає. Виступаючи на прес-конференції у вівторок ввечері, вона охарактеризувала систему безпеки Kunsthal як "сучасну" і зазначила, що страхові компанії погодилися застрахувати його.

За словами експертів, структура та розташування музею, який був розроблений відомим голландським архітектором Ремом Колхас, могли заохотити злочинців.

Галерея знаходиться по великій дорозі, що веде до кільцевої, звідти легко можна потрапити на шосе, що рухається в трьох напрямках. Скляні стіни музею дають прекрасну можливість бачити територію, де розташовані цінні картини. 

І хоча поліція відмовляється повідомляти подробиці, фахівці вже чітко знають, як саме все сталося. Злом стався в близько 3 години ранку у вівторок.

Крадії використали аварійний вихід позаду будівлі. Вихід веде безпосередньо до основної виставкової зали. Там зловмисники швидко і грубо зірвали декілька найцінніших картин і побігли до виходу. Відбитки шин автомобілю крадіїв все ще можна побачити в траві позаду будівлі. 

Правоохоронці були на місці після спрацювання сигналізації протягом п'яти хвилин, але злодіям цього часу вистачило.

Фахівці з безпеки нарікають, що музей міг би хоча б ускладнити виїзд від виходу з будівлі. Поставити паркан, зробити якийсь бар'єр тощо. Прес-секретар музею, до речі, вже підтвердила, що вони прислухались до порад і поставили кам'яні перешкоди біля "чорного" виходу.  

Перелік вкрадених робіт вражає. Сім картин - "Голова Арлекіна" Пабло Пікассо, "Міст Ватерлоо" і "Міст Чарінг-Кросс" Клода Моне, "Дівчинка, що читає" Анрі Матісса, "Жінка перед відкритим вікном" Поля Гогена , "Автопортрет" Мейєра де Хаана і "Жінка із заплющеними очима" Люсьєна Фрейда.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.