АЗАРОВ ДО ТАТАР: "НЕ НАЗИВАЙТЕ СЕБЕ ДЕПОРТОВАНИМИ"

Прем'єр Микола Азаров у ході своєї поїздки до Сімферополя попросив кримських татар більше не називати себе депортованими.

 

Про це повідомляють "Коментарі".

Таке прохання від прем'єра прозвучало у відповідь на запитання від депутата Верховної Ради Криму з числа кримських татар Лентуна Безазієва, який запитав про збільшення в майбутньому році обсягів фінансування на програму з облаштування депортованих в Криму.

"Давайте ви себе не будете називати депортованими, - кинув Азаров у відповідь депутату і зірвав шквал овацій у залі, а потім продовжив. - Ви вже влилися в наш народ, у наше населення, стали невід'ємною його частиною".

При цьому прем'єр став запевняти в тому, що президент як ніхто інший вирішував проблеми депортованих раніше і продовжує це робити.

"Є проблеми, треба їх вирішувати? Треба вирішувати, - сказав чиновник. - Ви чудово знаєте, що президент Янукович, якраз ці проблеми вирішував і вирішуватиме. Домовилися?".

Читайте також:

Депортація кримських татар: як відбувалася і які наслідки

Постанова про виселення татар і перетворення Криму на область Росії. ДОКУМЕНТИ

Історик Гульнара Бекірова: "Групу СБУ з дослідження депортації розформовано"

 

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".