Помер відомий історик-марксист

У Великобританії на 96-му році життя помер знаменитий історик-марксист Ерік Гобсбаум.

Про це повідомляє "Ґардіан".

Гобсбаум, відомий фундаментальними роботами з історії XIX і XX століть, вважався на Заході "одним із найбільших істориків сучасності".

Він був теоретиком і послідовним критиком націоналізму.

Його авторству належить термін "довге XIX століття", що позначає історичний період з 1789 року по 1914 рік.

Гобсбаум відомий, серед іншого, за книгою "Епоха крайнощів. Коротке ХХ століття" (мається на увазі період з 1918 року по 1991 рік).

В інтерв'ю виданню Гобсбаум зізнавався, що його книга присвячена "реабілітації ідей Маркса на тлі сучасної кризи капіталізму".

Ерік Гобсбаум народився в 1917 році, в родині австрійських євреїв. До 1934 року навчався в гімназії в Берліні. Після приєднання Австрії до нацистської Німеччини в 1938 році емігрував до Лондона.

Ще будучи в Німеччині, Гобсбаум захопився лівими ідеями. Протягом тривалого часу історик був членом Комуністичної партії Великобританії, при цьому критикуючи СРСР за агресивну зовнішню політику.

У 60-і роки Гобсбаум став відомий як історик робітничого руху. Він цікавився історією культури робітничого класу, аналізував його взаємини з масовою культурою.

Видання зазначає, що в ранні 1990-ті його критика Лейбористської партії з вимогою соціальних змін призвела до створення так званих "нових лейбористів", які зрештою і прийшли до влади у Британії.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.