Відкрили пам'ятник князю, який загинув від рук демонстрантів. ФОТО

В історичному центрі Чернігова, на Валу біля Спасо-Преображенського собору відкрито пам’ятник благовірному Ігорю Ольговичу - великому князю Київському у XII сторіччі, який був при владі 12 днів.

Про це повідомляє pik.cn.ua.

У відкритті пам’ятника взяли участь місцеві чиновники і керівники органів самоврядування.

"Віднині на території колишнього князівського Дитинця... буде височіти пам’ятник державному мужу", - йдеться в повідомленні прес-служби Чернігівської облдержадміністрації. Князя Ігоря називають "людиною високої моралі і культури", яка "великою вірою в Бога, своїми благими справами заслужила світлу пам’ять нащадків".

 Монумент встановили за кількадесят метрів від пам'ятника Івану Мазепі. Тепер Вал стане ще більш привабливим для туристів

"Життя та діяльність подвижника припала на важкі часи жорстокої боротьби за княжіння у стольному граді Києві, - зазначив у виступі на відкритті пам'ятник голова Чернігівської ОДА Володимир Хоменко. - Проте князь Ігор, прийнявши схиму, відмовився від братовбивчої війни, чим продемонстрував яскравий зразок християнського благочестя".

Чин освячення пам’ятника Ігорю Чернігівському здійснив архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський (УПЦ МП) Амвросій.

 Фото: sivertime.com.ua

Ігор Ольгович - син чернігівського князя Олега Святославича. У 1146 році отримав у спадок від брата Всеволода Ольговича титул великого князя Київського. Пообіцяв київському віче не притискати права городян. Опоненти-бояри закликали на княжіння Ізяслава Мстиславовича (з нинішнього Переяслава-Хмельницького), який переміг військо Ігоря в битві.

Загалом княжіння Ігоря тривало менше двох тижнів. Ізяслав посадив політичного супротивника у "поруб". В ув'язненні Ігор важко захворів і йому дозволили постригтися в ченці.

Князя Ігоря саджають у "поруб". Малюнок з Радзивіллівського літопису

1147-го року, під час масових заворушень проти Ізяслава у Києві, натовп увірвався у Київський Федорівський монастир (був розташований між нинішніми Володимирською, Десятинною і Великою Житомирською вулицями) і схопив Ігоря. Князя-ченця було вбито, його тіло волочили вулицями. З 1150 року мощі князя покладено в Чернігові.

Почитання Ігоря Ольговича розпочалося ще в Середньовіччя, зараз він вшановується православною церквою як святий у лику благовірного (титул, який надається монархам за праведне життя).

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".