Відкрили пам'ятник князю, який загинув від рук демонстрантів. ФОТО

В історичному центрі Чернігова, на Валу біля Спасо-Преображенського собору відкрито пам’ятник благовірному Ігорю Ольговичу - великому князю Київському у XII сторіччі, який був при владі 12 днів.

Про це повідомляє pik.cn.ua.

У відкритті пам’ятника взяли участь місцеві чиновники і керівники органів самоврядування.

"Віднині на території колишнього князівського Дитинця... буде височіти пам’ятник державному мужу", - йдеться в повідомленні прес-служби Чернігівської облдержадміністрації. Князя Ігоря називають "людиною високої моралі і культури", яка "великою вірою в Бога, своїми благими справами заслужила світлу пам’ять нащадків".

 Монумент встановили за кількадесят метрів від пам'ятника Івану Мазепі. Тепер Вал стане ще більш привабливим для туристів

"Життя та діяльність подвижника припала на важкі часи жорстокої боротьби за княжіння у стольному граді Києві, - зазначив у виступі на відкритті пам'ятник голова Чернігівської ОДА Володимир Хоменко. - Проте князь Ігор, прийнявши схиму, відмовився від братовбивчої війни, чим продемонстрував яскравий зразок християнського благочестя".

Чин освячення пам’ятника Ігорю Чернігівському здійснив архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський (УПЦ МП) Амвросій.

 Фото: sivertime.com.ua

Ігор Ольгович - син чернігівського князя Олега Святославича. У 1146 році отримав у спадок від брата Всеволода Ольговича титул великого князя Київського. Пообіцяв київському віче не притискати права городян. Опоненти-бояри закликали на княжіння Ізяслава Мстиславовича (з нинішнього Переяслава-Хмельницького), який переміг військо Ігоря в битві.

Загалом княжіння Ігоря тривало менше двох тижнів. Ізяслав посадив політичного супротивника у "поруб". В ув'язненні Ігор важко захворів і йому дозволили постригтися в ченці.

Князя Ігоря саджають у "поруб". Малюнок з Радзивіллівського літопису

1147-го року, під час масових заворушень проти Ізяслава у Києві, натовп увірвався у Київський Федорівський монастир (був розташований між нинішніми Володимирською, Десятинною і Великою Житомирською вулицями) і схопив Ігоря. Князя-ченця було вбито, його тіло волочили вулицями. З 1150 року мощі князя покладено в Чернігові.

Почитання Ігоря Ольговича розпочалося ще в Середньовіччя, зараз він вшановується православною церквою як святий у лику благовірного (титул, який надається монархам за праведне життя).

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.