В ДЕНЬ ВИБОРІВ СВЯТКУВАТИМУТЬ ДЕНЬ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ

28 жовтня на Хрещатику та Майдані Незалежності відбудуться народні гуляння з нагоди відзначення 68-ї річниці визволення України від фашистських загарбників.

Про це повідомляє УП.

"У вихідні дні кияни і гості міста зможуть побачити виставку-презентацію військової техніки часів Великої Вітчизняної війни на вулицях Інститутській, Хрещатик та Майдані Незалежності", - повідомляє прес-служба КМДА.

Безпосередньо 28 жовтня відбудеться Ритуал Пам’яті з покладанням квітів до могили Невідомого солдата та пам’ятника тричі Герою Радянського Союзу маршалу авіації Кожедубу.

Також з 10:00 до 19:00 на головній вулиці та площі столиці лунатимуть музичні твори та пісні років Великої Вітчизняної війни.

Крім того, на Майдані Незалежності ветеранів пригощатимуть "солдатською кашею", а також їх вітатимуть оркестр та самодіяльні колективи.

Як відомо, 28 жовтня 2004 рок, напередодні виборів президента України, влада організувала парад до річниці визволення України від нацистів - хоча доти жодного разу такі паради не відбувалися.

З Москви навіть привезли прапор, який висів над Рейхстагом у 1945-ому.

На трибуні на Майдані Незалежності стояли тодішній президент Леонід Кучма, президент Росії Володимир Путін, тодішній прем'єр Янукович, тодішній голова адміністрації президента Росії Дмитро Медведєв і голова адміністрації президента України Віктор Медведчук.

У розпал урочистого параду Янукович дістав із кишені представницького пальто карамельку і запропонував російським колегам посмоктати. Путін відмовився, а Медвєдєв узяв.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.