Спецпроект

2004: Медведєв їсть із рук Януковича

Легендарне відео з архіву "5-го каналу": Медведєв бере у Януковича цукерку, а Путін відмовляється.

Шість років тому, 28 жовтня 2004-го українська влада організувала парад до річниці визволення України від нацистів - хоча доти жодного разу такі паради не відбувалися. З Москви навіть привезли прапор, який висів над Рейхстагом у 1945-ому.

Власне, захід був організований з однією метою - щоб тодішній російський президент Володимир Путін постояв поруч із тодішнім українським прем'єром Віктором Януковичем. 

Влада чомусь вважала, що високі рейтинги Путіна в Росії допоможуть підняти рейтинг Януковича на президентських виборах, перший тур яких мав відбутися 31 жовтня 2004 року.

Отже, на трибуні на Майдані Незалежності стоять п'ятеро чоловіків: президент України Кучма, президент Росії Путін, прем'єр України Янукович, голова адміністрації президента Росії Медведєв і голова адміністрації президента України Медведчук. Йде процес підвищення рейтингу кандидата від влади.

І тут, в розпал урочистого параду, Янукович дістає з кишені представницького пальто карамельку і пропонує російським колегам посмоктати... 

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.