Не Патон. Хто може очолити Академію наук

25 березня, Президія НАН України планує затвердити списки кандидатів на посади президента НАН України та академіків-секретарів відділень НАН України.

Борис Патон свою кандидатуру на посаду президента не висунув.

 
ФОТО: Wikipedia/ НАН України

За інформацією джерела ZN.UA у НАНУ, перелік кандидатів на президентство не надто "омолодився" і виглядає наступним чином:


Гончарук Владислав Володимирович – 79 років

Данилишин Богдан Михайлович – 55 років

Загородній Анатолій Глібович – 69 років

Комісаренко Сергій Васильович – 76 років

Семиноженко Володимир Петрович – 69 років


Нагадуємо, що постановою Президії НАН України від 29.01.2020 р. № 36 "Про проведення сесії Загальних зборів НАН України та загальних зборів відділень НАН України" оголошено про проведення виборів президента НАН України та академіків – секретарів відділень.

За планом збори мають відбутися 16 квітня, втім джерела ZN.UA переконані, що їх буде перенесено через карантин.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.