Усі розділи
Допомогти проекту

Не Патон. Хто може очолити Академію наук

25 березня, Президія НАН України планує затвердити списки кандидатів на посади президента НАН України та академіків-секретарів відділень НАН України.

25 березня 2020

Борис Патон свою кандидатуру на посаду президента не висунув.

 
ФОТО: Wikipedia/ НАН України

За інформацією джерела ZN.UA у НАНУ, перелік кандидатів на президентство не надто "омолодився" і виглядає наступним чином:


Гончарук Владислав Володимирович – 79 років

Данилишин Богдан Михайлович – 55 років

Загородній Анатолій Глібович – 69 років

Комісаренко Сергій Васильович – 76 років

Семиноженко Володимир Петрович – 69 років


Нагадуємо, що постановою Президії НАН України від 29.01.2020 р. № 36 "Про проведення сесії Загальних зборів НАН України та загальних зборів відділень НАН України" оголошено про проведення виборів президента НАН України та академіків – секретарів відділень.

За планом збори мають відбутися 16 квітня, втім джерела ZN.UA переконані, що їх буде перенесено через карантин.

Теми
Дивіться також
In Memoriam. Помер археолог Володимир Баран
АНОНС: Археологи розкажуть киянам про трепанацію в давнину
Перша академічна нерухомість: як пансіон графині Левашової став власністю Української академії наук
Гривня увійшла в ноосферу. ФОТО
Інститут фізики Національної академії наук України позбувся цитати Лєніна
Тексти

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.
20 січня 2022 — Валентин Рибалка

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.
19 січня 2022 — Лора Підгірна

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.
18 січня 2022 — Тетяна Швидченко

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.
17 січня 2022 — Олена Брайченко
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
24 січня, 13:45

На Вінниччині відкрили пам'ятний знак останньому начальнику Подільської губернії часів УНР

24 січня, 10:24

У Німеччині знайшли поховання українських солдатів, які зникли під час Другої світової війни

24 січня, 09:56

На Чернігівщині перейменували дві останні вулиці імені "єдинороски" Терешкової

24 січня, 09:26

У Харкові відновили меморіальну дошку Юрію Шевельову, розбиту за часів Януковича-Кернеса

Всі новини