Президентом Національної академії наук став академік Загородній

Президентом Національної академії наук України обрали директора Інституту теоретичної фізики академіка Анатолія Глібовича Загороднього.

Про це повідомляє пресслужба академії у Facebook.

 

Загородньому 69 років, він родом з Полтавщини. Загородній очолює Комісію по роботі з науковою молоддю НАН України, входить до Наукового товариства імені Шевченка та Українського фізичного товариства.

Зазначимо, що Загороднього називали найбільш імовірним кандидатом.

Загородній виступав за реформу фінансування науки і пропонував давати кошти найбільш ефективним командам учених. Він також єдиний із керівництва НАН, хто підтримав "Дні науки" — всеукраїнську подію, яка популяризує науку для школярів та студентів.

В аудиторському звіті десяткам співробітників НАНУ закидають неефективну роботу за сумісництвом. В академії звіт розкритикували. Загородньому теж закидають, що він суміщає кілька посад.

Як видно з декларації академіка за 2019 рік, він отримує понад 600 тисяч гривень на рік зарплати в НАНУ як на основному місці роботи, 153 тисячі за сумісництвом в Інституті теоретичної фізики НАНУ та понад 200 тисяч гривень гонорарів від різних установ. Плюс понад 180 тисяч гривень пенсії і 61 тисячу довічних виплат за звання академіка.


Нагадуємо, на посаду президента НАНУ претендували Загородній, директор Інституту колоїдної хімії та хімії води Владислав Гончарук, директор Інституту біохімії Сергій Комісаренко, ексвіцепремʼєр Володимир Семиноженко та голова Ради НБУ Богдан Данилишин, який зняв свою кандидатуру з конкурсу.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище