"Молодість" показує польський фільм про євреїв у Львові. ВІДЕО

Цього тижня на кінофестивалі "Молодість" можна подивитися номінований на "Оскар" фільм польського режисера Аґнєшки Голланд "У темряві" - про львівських євреїв, які ховаються від Голокосту у міській каналізації.

Про це повідомляє офіційний сайт "Молодості".

У фільмі розповідається історію про восьмирічну єврейську дівчинку, яка після ліквідації нацистами єврейського гетта у Львові разом із іншими переховується у каналізаційній системі міста. Близько 80 відсотків стрічки події відбуваються саме під землею.

Поляк Леопольд Соха, за наказом німців, виконує дрібні роботи в львівському гетто. Його не цікавить доля євреїв. Коли випадково дізнається, що кілька десятків з них планує втечу через каналізацію, він одразу бачить в цьому шанс заробити.

Проте суто ділова угода обертається чимось несподіваним – упродовж 14 вкрай небезпечних місяців їм доведеться тікати від загибелі.

"Поведінка населення Галичини в часи "остаточного вирішення єврейського питання"

Фільм "У темряві" серед іншого торкає малознайому з історії Другої світової війни тему про ціну життя заручників. Якось, один із героїв стрічки вибирається на поверхню і через необережність потрапляє під арешт німецького солдата. Польський робітник допомагає йому втекти, убивши конвоїра.

Наступного дня нацисти організовують відплатну акцію, повісивши на площі Ринок у Львові п'ятдесят заручників - літніх чоловіків та молодь. Глядачі бачать їх тіла і задумуються: чи варто було рятувати одну людину ціною десятків інших? Хто відповідає за їхню смерть?

Польсько-німецько-голландську стрічку знято за мотивами книги Роберта Маршала "У підземеллях Львова. Героїчна історія про виживання у часи Голокосту" ("In the Sewers of Lviv").

Як відомо, в липні Польща заявила, що номінуватиме стріку на "Оскара" за найкращий іншомовний фільм.

Подивитися фільм "У темряві" можна в кінотеатрі "Жовтень" на Подолі (вул.Костянтинівська, 26) 25 жовтня о 19:00 і 27 жовтня о 15:10.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".