У Львові знайшли середньовічну каналізацію. ФОТО

Під час перекладання колектору на вулиці Лесі Українки в середньовічній частині Львова знайшли каналізаційну систему, попередньо датовану XV-м сторіччям. Дерев'яний жолоб із кришкою чудово зберігся поміж радянськими і польськими трубами.

Про це "Історичній Правді" повідомив начальник експедиції Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАНУ Остап Лазурко.

Дерев'яний жолоб, накритий кришкою, розкопали під час робіт із перекладання колектора навпроти входу в будинок №7 по вулиці Л.Українки (неподалік перехрестя з Краківською).

 Каналізацію з кришкою щойно відкопали. ІП пощастило втрапити на місце подій ше до приїзду археологів. Уздовж тротуару в середньовічні часи проходив Високий міський мур Львова

"Оскільки жолоб мав кришку, то це не водостік, а каналізаційна система, - розповів Лазурко. - Видовбана з дерева хвойних порід. Ми припускаємо, що це XV сторіччя".

 Кришка була потрібна для можливості прочищати каналізацію. Угорі видно чавунну трубу радянського водогону

Каналізаційний жолоб був покладений поверх дерев'яного настилу. "Колоди схожі на дубові, - зазначив археолог. - Вочевидь, тут була дорога або будинок (бо поруч був міський мур і дорога навряд чи могла проходити крізь стіну)".

 Дерев'яний настил. Нижче від нього - розкопана яма з водогоном часів міжвоєнної Польщі

Археологи припускають, що коли дерев'яний настил втратив свою функцію (скажімо, дорога перестала діяти після побудови в XIV-XV ст.ст. міського муру), поверх нього проклали каналізацію.

 Археологи за роботою

Каналізаційна система була прокладена уздовж Високого муру Львова і переправляла міські нечистоти в Полтву (зараз ця річка знаходиться в тунелі під Оперним театром і уздовж проспекту Свободи).

 Вигляд по вул. Лесі Українки в сторону Оперного театру

Розкопана ділянка колектору розташовувалася між оборонними вежами Кушнірів і Пустою.

 Реконструкція оборонних мурів Львова. Місце знахідки позначене синьою крапкою

"Це досить унікальна річ, - зазначив з приводу знахідки Лазурко. - Але не знаємо, чи візьме її хоча б якийсь музей".

 Зріз епох. Жовтим позначено труби радянського водогону, синім - польського першої половини XX сторіччя. Тонкими синіми рисочками позначено розміри траншеї під час прокладання водогону в міжвоєнній Польщі

За словами науковців, збереження такої знахідки обходиться доволі дорого. Наразі було взято частини дерева на дендроаналіз, а каналізаційну систему законсервовано - засипано піском.


Фото: Дмитро ЛАРІН, "Історична Правда"

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище