У Севастополі перепоховали 16 червоноармійців

Останки 16 радянських воїнів, загиблих при обороні Севастополя в 1941-1942 роках, перепоховані на меморіальному комплексі 35-ї берегової батареї Чорноморського флоту.

Останки бійців Червоної армії були знайдені членами об'єднання пошукових загонів "Обов'язок".

"Поховання проведено в некрополі музейного комплексу "35-а батарея", - повідомив "Інтерфаксу-АВН" начальник відділу інформзабезпечення ЧФ В'ячеслав Трухачов. - У мітингу, присвяченому цій події, взяли участь родичі загиблих, відбулося відспівування за православним і мусульманським релігійним канонам".

Двоє загиблих були упізнані - за нагородами і солдатськими медальйонами. Один і з них - старший гарматний майстер Артремзаводу Чорноморського флоту Семен Прокуда, другий - червоноармієць Приморської армії Куспан Калбайдієв.

В ході траурних заходів заступник командувача Чорноморським флотом з виховної роботи капітан 1 рангу Юрій Оріхівський вручив родичам Прокуди і Калбайдієва пам'ятні жетони "Зірка заліза і крові", при виготовленні яких були використані осколки снарядів періоду оборони Севастополя під час Другої світової.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.