Комуністи хочуть повернути Волгограду назву Сталінград

Лідер КПРФ Гєннадій Зюґанов розраховує, що в Росії в найближчому майбутньому буде прийнято рішення про повернення місту Волгограду імені Сталінград.

Про це повідомляє "Інтерфакс"

"Упевнений, що справедливість восторжествує, - заявив Зюґанов на заході в Держдумі, присвяченому 70-річчю Сталінградської битви. - Майже у всіх країнах світу є вулиці, площі, бульвари, які названі на честь Сталінграду, тому буде абсолютно справедливо повернути місту Волгограду його справжнє ім'я - Сталінград".

Російський політик з обуренням заявив, що "на центральних телеканалах спотворюється суть того, що сталося 70 років тому в битві під Сталінградом".

"Сьогодні на різних телеканалах демонструються огидні вироби, які не мають нічого спільного з реальністю тих подій, - обурився Зюґанов. -  Я подивився по телебаченню брудну саморобку про маршала Жукова, де всі звели до побутових описів, але ж бойові операції Жукова досі вивчаються у всіх військових академіях світу.

2 лютого 2013 року в Росії відзначать 70-річчя закінчення Сталінградської битви.

Тим часом активісти громадської організації "Профспілка громадян Росії" в Петербурзі зібрали близько 900 підписів за повернення Волгограду назви Сталінград і повідомили про намір продовжити акцію зі збору підписів як мінімум до середини грудня.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.