Національна історична бібліотека оцифровується

У Києві представили наступний етап проекту з оцифрування першоджерел Національної історичної бібліотеки України "Історична спадщина України – світовий доступ в електронному форматі".

Про це ІП повідомили представники проекту "Історична спадщина України".

Протягом наступних дев’яти місяців організатори планують залучити до співпраці молодь, навчити бібліотекарів технологіям безпечного сканування, оцифрувати кількадесят стародрукованих видань і надати безкоштовний доступ до їхніх електронних копій.

Що зроблено за час першого етапу проекту (липень 2011 - серпень 2012):

- оновлено веб-сайт Національної історичної бібліотеки України;

- створено імідж-каталог усіх видань бібліотеки, який наразі доступний через інтернет;

- оцифровано понад 120 унікальних краєзнавчих та інших раритетних видань, що існують у світі лише в кількох примірниках;

- розпочато створення електроннної читальної зали для користувачів бібліотеки.

Планується, що ще цього року бібліотека отримає власний міні-центр з оцифрування стародрукованих видань. Його співробітники також пройдуть тренінгові програми з сучасних технологій безпечного та швидкого сканування та створення електронних копій книжок.

У світі нараховується біля 60 млн архівних документів XV–XX ст., з яких майже 3 млн рідкісних та цінних книг зберігається в бібліотеках України.

Особливу історично-культурну цінність представляє колекція стародруків та рукописів іноземними мовами Національної історичної бібліотеки України, яка нараховує 1130 одиниць (з яких 900 одиниць періоду XVI-XVII ст.).

За даними досліджень ЮНЕСКО, 30-60% фондів бібліотек США, Західної Європи та Росії знаходяться під загрозою руйнування, а близько 15% паперових видань, що зберігаються в бібліотеках та архівах Європи, вже не можливо врятувати.

Проект "Історична спадщина України – світовий доступ в електронному форматі" – спільна ініціатива МГО Асоціація "Інтелектуальне лідерство" й Національної історичної бібліотеки України. Другий етап проекту реалізовується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.