Спецпроект

Учасники флешмобу в Тбілісі вимагали зберегти Музей радянської окупації

Проведений у Тбілісі флешмоб з вимогою не закривати Музей радянської окупації зібрав близько 150 чоловік. Це була відповідь на ініціативу неурядової організації "Земля - наш дім" - закрити музей, який був створений в 2006 році.

Про це пише Кавказский узел.

Учасники кампанії вважають, що музей має бути закритий, тому що це один з дратівливих і заважаючих факторів для поліпшення відносин з Росією.

Противники цієї ініціативи провели флешмоб у столиці Грузії. Учасники акції вишикувалися в чергу перед входом в Національний музей, частиною якого є і Музей радянської окупації. Участь у заході взяли студенти трьох вузів і жителі Тбілісі.

В Грузії 25 лютого щорічно відзначається День радянської окупації. Він заснований парламентом Грузії в 2010 році. У цей день в 1921 році частини 11-ї Червоної армії, згідно трактуванню цих подій владою Грузії, "здійснили окупацію Демократичної Республіки Грузія". 23 серпня в Грузії відзначається День пам'яті жертв тоталітарного режиму - ця дата пов'язана з утвердженням Європарламентом Європейського дня пам'яті жертв сталінізму і нацизму, що, в свою чергу, пов'язано з оформленням пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 року).

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.