На Рівненщині музей облаштував квест-кімнату у колишній тюрмі НКВД

У Здолбунівському краєзнавчому музеї, де раніше була тюрма НКВД, облаштували квест-кімнату “Втеча з в’язниці”.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

Раніше у підземеллях Здолбунівського краєзнавчого музею були тюремні камери райвідділу НКВД. Саме цей факт з історії будівлі підказав ідею розробити квест "Втеча з в'язниці", пояснив в. о. Директора краєзнавчого музею Олександр Чижевський.

"Нари з ватним матрацом, тумба, табурет і вбиральня. Із таким реманентом квест є багаторівневим. Завдання: від розгадати якийсь шифр – до знайти, відкрити, зламати, подумати. Квест розрахований на годину, але ми орієнтувалися на професійних квестерів. Я, якби не знав сценарію, то не вклався б у визначений час", – зізнався Олександр Чижевський.

Одночасно у квесті можуть взяти участь до десяти учасників.

"Оптимально, як на мене, четверо-п'ятеро людей. До речі, у цій камері дуже холодно, але це ще більший стимул звідси вийти. І, що цікаво, немає фактів про те, що з в'язниці, яка тут була у 40-50 роках минулого століття, бодай комусь вдалося втекти. А у квесті ми поставили таке завдання. У планах додати ще антуражу, щоб люди у формі енкаведистів туди заштовхували", – зазначив Олександр Чижевський.

12 лютого квест протестували, а з 16-го він буде доступний для загалу.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".