На Рівненщині музей облаштував квест-кімнату у колишній тюрмі НКВД

У Здолбунівському краєзнавчому музеї, де раніше була тюрма НКВД, облаштували квест-кімнату “Втеча з в’язниці”.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

Раніше у підземеллях Здолбунівського краєзнавчого музею були тюремні камери райвідділу НКВД. Саме цей факт з історії будівлі підказав ідею розробити квест "Втеча з в'язниці", пояснив в. о. Директора краєзнавчого музею Олександр Чижевський.

"Нари з ватним матрацом, тумба, табурет і вбиральня. Із таким реманентом квест є багаторівневим. Завдання: від розгадати якийсь шифр – до знайти, відкрити, зламати, подумати. Квест розрахований на годину, але ми орієнтувалися на професійних квестерів. Я, якби не знав сценарію, то не вклався б у визначений час", – зізнався Олександр Чижевський.

Одночасно у квесті можуть взяти участь до десяти учасників.

"Оптимально, як на мене, четверо-п'ятеро людей. До речі, у цій камері дуже холодно, але це ще більший стимул звідси вийти. І, що цікаво, немає фактів про те, що з в'язниці, яка тут була у 40-50 роках минулого століття, бодай комусь вдалося втекти. А у квесті ми поставили таке завдання. У планах додати ще антуражу, щоб люди у формі енкаведистів туди заштовхували", – зазначив Олександр Чижевський.

12 лютого квест протестували, а з 16-го він буде доступний для загалу.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".