На Рівненщині музей облаштував квест-кімнату у колишній тюрмі НКВД

У Здолбунівському краєзнавчому музеї, де раніше була тюрма НКВД, облаштували квест-кімнату “Втеча з в’язниці”.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

Раніше у підземеллях Здолбунівського краєзнавчого музею були тюремні камери райвідділу НКВД. Саме цей факт з історії будівлі підказав ідею розробити квест "Втеча з в'язниці", пояснив в. о. Директора краєзнавчого музею Олександр Чижевський.

"Нари з ватним матрацом, тумба, табурет і вбиральня. Із таким реманентом квест є багаторівневим. Завдання: від розгадати якийсь шифр – до знайти, відкрити, зламати, подумати. Квест розрахований на годину, але ми орієнтувалися на професійних квестерів. Я, якби не знав сценарію, то не вклався б у визначений час", – зізнався Олександр Чижевський.

Одночасно у квесті можуть взяти участь до десяти учасників.

"Оптимально, як на мене, четверо-п'ятеро людей. До речі, у цій камері дуже холодно, але це ще більший стимул звідси вийти. І, що цікаво, немає фактів про те, що з в'язниці, яка тут була у 40-50 роках минулого століття, бодай комусь вдалося втекти. А у квесті ми поставили таке завдання. У планах додати ще антуражу, щоб люди у формі енкаведистів туди заштовхували", – зазначив Олександр Чижевський.

12 лютого квест протестували, а з 16-го він буде доступний для загалу.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.