Справа «Скіфського золота»: Малюська сподівається на позитивні результати під час касації

Міністр юстиції Денис Малюська висловив сподівання, що під час розгляду касаційної скарги РФ щодо рішення Апеляційного суду Амстердама про повернення Україні “скіфського золота” будуть “позитивні результати”.

Про це він заявив у інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".

 

"Так само нас ще очікує розгляд касації по скіфському золоту. І теж думаю, що будуть позитивні результати і, з великою вірогідністю, законність рішення попередніх інстанцій підтвердиться", - поінформував міністр.


Як повідомлялося, юридична війна за експонати почалася після того, як ще до окупації півострова Росією, у 2013 році, колекція була вивезена з Криму на виставку в Нідерланди. Виставка "Крим: золото і таємниці Чорного моря" складалася з колекцій п'яти музеїв, один із яких розташований у Києві, а чотири – у Криму (Сімферополь, Керч, Бахчисарай і Херсонес).

Окружний суд Амстердама 14 грудня 2016 року ухвалив рішення про те, що експонати кримських музеїв мають бути повернуті в Україну. Рішення ухвалене на основі конвенції ЮНЕСКО, згідно з якою художні цінності мають бути повернуті суверенній державі, що надала їх для тимчасової експозиції.

28 березня 2017 року Апеляційний суд Амстердама отримав від представників кримських музеїв апеляцію на це рішення суду.

28 жовтня 2020 року Апеляційний суд в Амстердамі задовольнив прохання України у справі про "скіфське золото" щодо відведення судді через підтвердження зв'язку головуючого судді з адвокатами кримських музеїв, що може свідчити про його упередженість під час розгляду справи.

26 жовтня 2021 року Апеляційний суд Амстердама, де проходили слухання по суті в справі про належність колекції "скіфського золота", ухвалив рішення повернути експонати виставки "Крим. Золотий острів у Чорному морі" на територію суверенної держави Україна.

Саме "скіфське золото", доки триває судова тяганина, зберігається в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.