Оголошено конкурс на тему "білих плям" історії Україні

Оголошено конкурс на присудження премії імені Ірини Калинець за активну участь у громадсько-політичному житті України.

Організатором конкурсу є Міжнародний освітній фонд імені Ярослава Мудрого, повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

До Дня українського політв’язня — 12 січня — щорічно Фонд присуджує премію особі, котра активно відстоює українські позиції у державотворчому процесі, за видатні здобутки та успіхи, які сприяють розвитку українського суспільства, за утвердження історичної пам’яті українського народу, його національної свідомості та самобутності, розвиток української освіти, культури та літератури й утверджують високий авторитет України у світі.

До уваги беруть низку публікацій (наукових, науково-публіцистичних, публіцистичних), в яких утверджується авторитет України та вивчаються "білі плями" історії України.

Премію присуджують за рішенням науково-експертної ради Фонду, а висунення кандидатур триває до 15 грудня.

Подання на премію приймаються від громадських організацій, державних установ і підприємств усіх форм власності за адресою: 01042, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, 6А, Міжнародний освітній фонд імені Ярослава Мудрого.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.