Відібрано кандидатів від громадськості до комісії конкурсу на посаду гендиректора Музею Майдану

Конкурс на посаду генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності оголошений 20 липня 2021 року. Його проводить Український інститут національної пам’яті, оскільки Національний музей Революції Гідності є установою у сфері управління інституту.

Про це повідомляє УІНП.

 

Відкритий відбір до конкурсної комісії представників експертного середовища, професійних об'єднань та громадських організацій у сфері культури є частиною процедури конкурсу.

Усього комісія конкурсу складається з 9 членів. Громадське культурне середовище представлятимуть 3 члени комісії, обрані серед поданих заявок шляхом жеребкування.

До Українського інституту національної пам'яті надійшло 45 заявок від кандидатів у члени комісії, які представляли 16 організацій. Відповідали процедурним вимогам 43 заявки від 15 організацій, що й взяли участь у жеребкуванні.

Процедура жеребкування кандидатів відбулася 11 серпня і транслювалося наживо на YouTube-каналі Українського інституту національної пам'яті.

У результаті жеребкування до складу комісії конкурсу обрали:

Андрія Гуменюка, громадська організація "Навколо нас. ЮА";

Тетяну Влиненко, Національна спілка майстрів народного мистецтва України;

Ганну Олійник, Центр досліджень визвольного руху.


По троє членів до комісії конкурсу також делегують колектив Національного музею Революції Гідності та Український інститут національної пам'яті.


Нагадуємо, до 18 серпня 2021 року триває прийом заяв від кандидатів на посаду генерального директора Національного музею Революції Гідності. Після завершення прийому заяв конкурсна комісія приступить до їх розгляду та співбесід із кандидатами.

Громадяни, зокрема журналісти, можуть бути присутні на засіданнях конкурсної комісії під час співбесід з кандидатами та презентацій ними проєктів програм розвитку Національного музею Революції Гідності на один і п'ять років.

З вимогами до кандидатів на посаду гендиректора Національного музею Революції Гідності можна ознайомитися за посиланням.

Конкурс повинен відбутися упродовж двох місяців з моменту його оголошення.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".