Відібрано кандидатів від громадськості до комісії конкурсу на посаду гендиректора Музею Майдану

Конкурс на посаду генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності оголошений 20 липня 2021 року. Його проводить Український інститут національної пам’яті, оскільки Національний музей Революції Гідності є установою у сфері управління інституту.

Про це повідомляє УІНП.

 

Відкритий відбір до конкурсної комісії представників експертного середовища, професійних об'єднань та громадських організацій у сфері культури є частиною процедури конкурсу.

Усього комісія конкурсу складається з 9 членів. Громадське культурне середовище представлятимуть 3 члени комісії, обрані серед поданих заявок шляхом жеребкування.

До Українського інституту національної пам'яті надійшло 45 заявок від кандидатів у члени комісії, які представляли 16 організацій. Відповідали процедурним вимогам 43 заявки від 15 організацій, що й взяли участь у жеребкуванні.

Процедура жеребкування кандидатів відбулася 11 серпня і транслювалося наживо на YouTube-каналі Українського інституту національної пам'яті.

У результаті жеребкування до складу комісії конкурсу обрали:

Андрія Гуменюка, громадська організація "Навколо нас. ЮА";

Тетяну Влиненко, Національна спілка майстрів народного мистецтва України;

Ганну Олійник, Центр досліджень визвольного руху.


По троє членів до комісії конкурсу також делегують колектив Національного музею Революції Гідності та Український інститут національної пам'яті.


Нагадуємо, до 18 серпня 2021 року триває прийом заяв від кандидатів на посаду генерального директора Національного музею Революції Гідності. Після завершення прийому заяв конкурсна комісія приступить до їх розгляду та співбесід із кандидатами.

Громадяни, зокрема журналісти, можуть бути присутні на засіданнях конкурсної комісії під час співбесід з кандидатами та презентацій ними проєктів програм розвитку Національного музею Революції Гідності на один і п'ять років.

З вимогами до кандидатів на посаду гендиректора Національного музею Революції Гідності можна ознайомитися за посиланням.

Конкурс повинен відбутися упродовж двох місяців з моменту його оголошення.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.