Відібрано кандидатів від громадськості до комісії конкурсу на посаду гендиректора Музею Майдану

Конкурс на посаду генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності оголошений 20 липня 2021 року. Його проводить Український інститут національної пам’яті, оскільки Національний музей Революції Гідності є установою у сфері управління інституту.

Про це повідомляє УІНП.

 

Відкритий відбір до конкурсної комісії представників експертного середовища, професійних об'єднань та громадських організацій у сфері культури є частиною процедури конкурсу.

Усього комісія конкурсу складається з 9 членів. Громадське культурне середовище представлятимуть 3 члени комісії, обрані серед поданих заявок шляхом жеребкування.

До Українського інституту національної пам'яті надійшло 45 заявок від кандидатів у члени комісії, які представляли 16 організацій. Відповідали процедурним вимогам 43 заявки від 15 організацій, що й взяли участь у жеребкуванні.

Процедура жеребкування кандидатів відбулася 11 серпня і транслювалося наживо на YouTube-каналі Українського інституту національної пам'яті.

У результаті жеребкування до складу комісії конкурсу обрали:

Андрія Гуменюка, громадська організація "Навколо нас. ЮА";

Тетяну Влиненко, Національна спілка майстрів народного мистецтва України;

Ганну Олійник, Центр досліджень визвольного руху.


По троє членів до комісії конкурсу також делегують колектив Національного музею Революції Гідності та Український інститут національної пам'яті.


Нагадуємо, до 18 серпня 2021 року триває прийом заяв від кандидатів на посаду генерального директора Національного музею Революції Гідності. Після завершення прийому заяв конкурсна комісія приступить до їх розгляду та співбесід із кандидатами.

Громадяни, зокрема журналісти, можуть бути присутні на засіданнях конкурсної комісії під час співбесід з кандидатами та презентацій ними проєктів програм розвитку Національного музею Революції Гідності на один і п'ять років.

З вимогами до кандидатів на посаду гендиректора Національного музею Революції Гідності можна ознайомитися за посиланням.

Конкурс повинен відбутися упродовж двох місяців з моменту його оголошення.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.