Спецпроект

Збирають пшеницю для випічки символічного хліба

Представники молодіжних громадських організацій вийшли на вулиці Києва із закликом до киян допомогти зберегти історичну пам’ять про події 1932-1933 років.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху. 

Учасники акції пропонували перехожим зробити символічну пожертву на придбання лампад та свічок, які запалять біля пам’ятних знаків жертвам Голодомору 24 листопада.

Охочі мали змогу не лише долучитися гривнею, але й одночасно наповнити величезні прозорі колби зернами пшениці.

Із зібраного зерна згодом спечуть хліб як символ колективної пам’яті, який розділять та роздадуть між усіма учасниками жалобних заходів 24 листопада.

"Саме взаємодопомога допомогла українцям пережити геноцид, - зазначив один із організаторів акції, історик, член Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні Володимир В'ятрович. - Сьогодні українці також повинні об’єднати зусилля, аби зберегти пам’ять про цей злочин, яка є єдиною гарантією, що він ніколи не повториться".

Традиційно в останню суботу листопада в усіх областях України відбувається вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Цьогорічні роковини присвячені доброчинцям, які рятували співвітчизників від голодної смерті.

В акції взяли участь:

- співаки: Леся та Галина Тельнюк (гурт "Сестри Тельнюк"), Вадим Красноокий (гурт "Mad Heads XL"), Олександр Ярмола (гурт "Гайдамаки");

- видавці та письменники брати Капранови.

Аналогічні акції відбуваються також у Дніпропетровську, Івано-Франківську, Луцьку, Львові, Сумах, Тернополі, Харкові, Черкасах, Чернівцях. 

Нагадаємо, що Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні закликає киян та гостей столиці прийти 24 листопада о 14:00 до метро "Арсенальна" і взяти участь у жалобній ході до Національного музею "Меморіал пам’яті жертв Голодоморів в Україні", спільно пом’янути мільйони загиблих та о 16:00 разом з усією країною та українцями в 32 державах світу запалити свічку пам’яті.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.