Спецпроект

Режисер фільму "Soviet Story" написав дисертацію про Голодомор

Едвінс Шноре, автор та режисер відомого у світі документального фільму про злочини комуністичного режиму "Радянська історія" ("The Soviet Story"), написав дисертацію про Голодомор.

Про це він розповів під час міжнародної конференції "Об’єднана Європа — спільна історія" у Вільнюсі, повідомляє ЦДВР.

Латвійський історик Едвінс Шноре в рамках міжнародної наукової конференції "Об’єднана Європа — спільна історія", яка проходила у Сеймі Литовської Республіки з участю прем’єр-міністра Литви, виступив із доповіддю про історію Голодомору в Україні.

Тема виступу — "Західна реакція щодо Голодомору на початку 1930-х років".

Науковець підкреслив, що радянський режим робив усе, щоб заперечити існування голоду.

Попри це, за словами Шноре з електронних архівів газет із багатьох країн, зокрема Великобританії, Франції, Канади, США, Німеччини, Швейцарії, Норвегії та країн Балтики видно, що між 1932-33 роками вони надрукували кілька сотень статей, листів до редакторів та інших публікацій щодо голоду в Україні і радянської економічної політики, що його спричинила".

"Парадоксально, що найбільш ґрунтовні репортажі про Україну в роки Голодомору були опубліковані західними кореспондентами, які базувалися за кордоном СРСР, зазвичай у найближчих країнах — балтійських, — зауважує історик. — Наприклад, журналісти впливових "The Times" (Британія), "The Chicago Daily Tribune" та "French Journal des Debats" (США) інформували про Голодомор з Риги".

Пан Шноре розповів, що Радянський Союз організовував піар-акції — поїздки по "ситих українських селах", залучав до участі в брехні про відсутність голоду провідних журналістів, як, наприклад, Волтера Дюранті з "The New York Times", який у приватних розмовах визнавав вбивство голодом близько 10 мільйонів осіб, але в статтях заперечував Голодомор.

Зазначимо, що отриману Дюранті Пулітцерівську премію досі не відкликали.

"Сховати факт голоду було дуже важливо для Сталіна, адже багато відомих західних інтелектуалів підтримували радянський режим, - заявив історик. - Відомий французький письменник Ромен Роллан, наприклад, щомісяця жертвував 5000 франків радянському посольству в Парижі. Коли його запитали про Голодомор в Україні, він сказав: "Я не хочу нічого про це чути. Я турбуюся за більшу небезпеку — гітлеризм".

А Бернард Шоу, нобелівський лауреат, заперечував голод навіть після свого візиту до СРСР. Відомий тогочасний журналіст Ґарет Джоунс після розмов із селянами в Україні написав, що, окрім Сталіна, людиною, яку найбільше ненавидять в Росії, є Бернард Шоу, що описував повні їжі селянські комори.

Підводячи підсумок, Едвінс Шноре підкреслив, що, незважаючи на надзвичайну активність радянської пропаганди, світова громадськість було добре проінформована про геноцид в Україні, здійснений радянською владою.

Також естонський дослідник зазначив, що вже завершив написання своєї дисертаційної праці про Голодомор, яку він захищатиме у Ризі.

Міжнародна наукова конференція "Об’єднана Європа — спільна історія" організована комісією з оцінки злочинів радянського і нацистського окупаційних режимів у Литві з участю науковців та представників литовського сейму та Європейського Парламенту 16-17 листопада 2012 року.

Уривок із фільму Едвінса Шноре "Soviet Story" дивіться у розділі "ВІДЕО".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.