Спецпроект

1939: парад Перемоги у Бресті - нацисти і комуністи разом

Латиський фільм про ще один радянський парад Перемоги - спільно із нацистськими союзниками. "Молотов це знав. Зрештою - це ж він спостерігав за знищенням 7 мільйонів українців. А Гіммлер спостерігав за винищенням євреїв".

Перший парад перемоги радянської армії - 1939 року, у Бресті, разом із союзниками-нацистами. А вже в 1940-му радянський прем'єр Молотов поїхав у Берлін, щоб обговорити новий світовий порядок.

ІП представляє фрагмент з фільму "The Soviet Story" ("Радянська історія"), знятого латиським режисером Едвінсом Шноре на студії "Лабваркар" у 2008 році.

Націоналістичний рух звинувачують у тому, що в 1941-му році він співпрацював із Третім рейхом. Що ж, комуністи так само співпрацювали ще за рік до того.

А так виглядає День Перемоги у Лондоні (ФОТО)

 Навіть поляки співпрацювали, коли в 1938 році поділили з нацистами Чехословаччину. Співпрацювали усі з усіма - такою була і є політика. Але ділити минуле на чорне і біле, зображати одних агнцями, а інших козлищами - це антиісторичний підхід.

Коли нацистський режим показав свою справжню суть, з ним стали боротися всі адекватні люди земної кулі.

Текст фрагменту російською мовою:

"Он явился со списком территорий, к которым у СССР имелся интерес.

Пока Гитлер и Молотов это обсуждали, другие советские товарищи наслаждались компанией Геббельса, который, должно быть, рассказывал им о преимуществах нацизма потому, что именно советский премьер Молотов, а не Геббельс, предупредил Запад не бороться против нацистской идеологии.

Более того - в своем обращении к Верховному совету в Кремле Молотов заявил, что борьба против нацистской идеологии фактически являлось преступлением.

Это было опубликовано во всех крупных советских газетах.
Позднее эта страница исчезнет из общественных библиотек СССР вместе со многими другими про-нацистскими заявлениями советского правительства.

Но почему-же борьба против нацизма была преступлением с советской точки зрения? Потому, что массовые убийства и концентрационные лагеря основывались на этой идеологии.

"Работа делает тебя свободным" - лагеря нацистов.

"Работа - это честь" - советские лагеря.

Если бы кто-то захотел бороться против идеологии стоящей за всем этим,в конце концов он стал бы бороться против советского режима тоже.

Молотов это знал. В конце концов - ведь это он лично наблюдал за уничтожением 7 миллионов украинцев.

Гиммлер наблюдал за уничтожением евреев.

Оба соглашались, что для общего блага некоторые группы людей просто необходимо было убивать.

Уинстон Черчилль не скрывал, что для него идеологии нацистов и коммунистов были очень похожи.

По его мнению, нацизм был подвидом коммунистического деспотизма.
"Источаюший ненависть коммунистический деспотизм", как Черчилль его назвал в 1940, в конце концов победил, с помощью союзников.

Здесь это празднуется. 60-летие "Великой Победы".

Исторический парад. Не менее исторический, чем первый советский парад победы во Второй Мировой войне, вместе с нацистами.

1939 Брест-Литовск".

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.