В'ятрович презентує нові сюжети про таємниці КГБ

Історик Володимир В’ятрович, який займався розсекреченням архівів радянських спецслужб, презентує нову книгу "Історія з грифом "Секретно". Нові сюжети".

 

Автор розповідає про минуле України на основі раніше таємних документів КГБ, повідомляє прес-служба ЦДВР.

Як зароджувався один із найвідоміших українських політичних проектів ХХ століття — ОУН? Що приховували тихі будні "застою"? Як разом із "тюрмою народів" розвалювалася найстрашніша спецслужба світу? — про це та багато іншого можна прочитати у книзі В’ятровича.

У книзі — сховані за грифами життєві історії, зокрема Головного командира УПА Василя Кука, дружини Романа Шухевича Наталії, отамана "Поліської січі" Тараса Боровця — "Бульби".

Непересічні перипетії життя простих людей і лідерів підпілля, виклики, які стояли перед солдатами і генералами, фантастичні сюжети обвинувачень, створені звичайними слідчими проти найбільших письменників епохи — історик оприлюднює раніше недоступні справи, заведені "органами".

Обкладинка

Перша книга "Історія з грифом "Секретно" потрапила в ТОП-10 книгарні "Є" та відзначена премією імені Василя Стуса.

Час і місце: четвер, 29 листопада, 18:30. Київ, книгарня "Є", вул. Лисенка, 3.

Участь у презентації візьмуть:  філософ, колишній дисидент Євген Сверстюк; син Головного командира УПА Юрій Кук; редактор рубрики "Погляди" ТСН.ua Орест Сохар.

Модератор: головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані.

Володимир В’ятрович — кандидат історичних наук, дослідник історії українського визвольного руху. У 2008—2010 роках на посаді директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України провів розсекречення раніше таємних архівів КГБ та організував відкритий доступ до них.

Очолює вчену раду Центру досліджень визвольного руху — неурядової дослідницької установи, яка вивчає різні аспекти визвольної боротьби у XX столітті. У 2010-2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету.

 

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.