У Києві презентують чергову книгу спогадів Левка Лук'яненка

В четвер у Києві відбудеться презентація чергового тому спогадів Левка Лук'яненка "З часів неволі. Книга п'ята: Одержимі".

 

Про це ІП повідомив координатор Харківської правозахисної групи Василь Освієнко.

П΄ята книжка спогадів Левка Лук΄яненка охоплює 1976-1988 роки: два роки під адміністративним наглядом у Чернігові, створення Української Гельсінкської групи, другий арешт 12 грудня 1977 року, десятирічне камерне ув΄язнення в таборах особливого режиму в Мордовії (с. Сосновка) та на Уралі (с. Кучино).

Це щира розповідь про боротьбу українських політичних в΄язнів за національну свободу і честь України, за права людини, за власну гідність у наджорстоких умовах режиму ув΄язнення.

Це свідчення учасника подій про боротьбу й загибель у неволі Олекси Тихого, Юрка Литвина, Валерія Марченка, Василя Стуса, це свідчення про Івана Геля, Михайла Гориня, Семена Скалича (Покутника), про Олеся Бердника, Василя Федоренка та інших співв'язнів, підтверджені листами й документами.

 Обкладинка

У додатках Лук'яненко подає протоколи засідання "тройки" управління НКВД по Чернігівській області часів Великого терору 1937-38 років, що стосуються його рідного Городнянського району.

Час і місце заходу: 8 листопада, в четвер, у Будинку літератора (Київ, вул. Банкова, 2), о 17:00.

"Книжка показує, як завдяки одержимості вірних синів Україна затято боролася проти московського колоніяльного ярма", - зазначив Василь Овсієнко.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.