На "Книзі року BBC" знову переміг історичний роман

Лауреатом премії "Книга року ВВС"-2012 став Юрій Винничук із романом "Танґо смерті" - пригодницько-містичним твором про дружбу чотирьох львів'ян (українця, поляка, єврея та німця) на тлі Голокосту, проведеного нацистами у Львові.

Про це повідомляє кореспондент ІП.

Роман складається із двох часових зрізів. Один – це події, які відбуваються у Львові перед війною і під час війни. Це долі чотирьох друзів – українця, поляка, єврея і німця, які переживають різні – веселі й сумні – пригоди. Їхні батьки у 1920-х були розстріляні як солдати армії УНР, а самі герої опиняться перед таким болючим вибором уже в УПА.

Другий часовий зріз – початок XXI сторіччя. Професор Ярош вивчає літератури, написані мертвими мовами, зокрема, арканумською. У процесі роботи він виявляє, що давні містичні практики дозволяють щось на кшталт переселення душ - якщо в момент смерті звучала відповідна музика.

Виявляється, що ці загадкові ноти звучали і в Янівському концтаборі на території Львова, де було знищене єврейське населення міста... "Танґо смерті" - танґо "Остання неділя", яке виконував (це історичний факт) під час розстрілів оркестр із в'язнів гетто - кращих львівських музикантів, з європейською чи навіть світовою славою.

Обкладинка книги

Ініціатором примусової організації музикантів-в'язнів в оркестр був заступник коменданта Янівського табору, унтерштурмфюрер СС Ріхард Рокіта, який перед війною був скрипалем у катовіцьких кав'ярнях і вирізнявся винятковими садистичними властивостями, повідомляє Центр міської історії Центрально-східної Європи.

За словами Винничука, написати роман його змусили рекомендації мовознавця та історика Євгена Наконечного, який багато років вивчав історію львівських євреїв і Голокосту в місті.

Євген Наконечний про те, як краще казати: "єврей" чи "жид"

Також у романі присутній Львів 1930-40-х - із його мовою, жартами, ароматами й навіть сексом.

"Коли я працював над книжками про Львів, то я шукав усілякі легенди, робив ксерокопії, сканував і фотографував безліч різного матеріалу, який міг мені знадобитися пізніше, - зазначив Винничук. - Мене цікавив побут Львова – що їли, як жили, які були звичаї, як розважалися. Я назбирав стільки матеріалу, що міг написати книжку на будь-яку тему: і кнайпи Львова, і львівська кава, зараз про львівську кухню пишу. Я ніби жив душею в тому старому Львові, тому мені писалося дуже легко".

Як відомо, торік переможцем "Книга року ВВС"-2011 став одесит Володимир Рутківський із дилогією "Сині Води" - пригодницьким твором про 1360-ті роки, коли Велике князівство Литовське і Руське витісняло Золоту Орду з території нинішньої України.

Читайте за кілька днів на ІП наукову розвідку історика Джона-Пола Химки про єврейський погром у Львові улітку 1941 року

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.