Спецпроект

У Харкові поговорять про музейну політику в Україні

Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, за підтримки порталу historians.in.ua, запрошують на публічне обговорення "Музейна політика в Україні: історія та сучасність".

У заході приймуть участь музейні діячі, науковці, представники громадських організацій. Обговорення буде присвячене історії та сучасному стану музейництва в Україні в контексті державної політики.

Планується обговорення наступних питань:

- Українські музеї в імперській політиці;

- Музейна політика урядів періоду Української революції;

- Творення та функціонування українського радянського музею;

- Національна музейна політика в незалежній Україні: творення умов модернізації галузі, функціонування державних, галузевих та приватних музеїв, місце музеїв в сучасній політиці пам’яті; взаємодія музеї з іншими закладами культурної сфери.

Час і місце заходу: 8 грудня 2012 р. о 18:00 за адресою м. Харків, книгарня "Є", вул. Сумська 3.

Модератори: Ігор Дворкін (Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи) та Ірина Склокіна (Центру українських студій ім. Д. І. Багалія Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна)

Учасники обговорення: Андрій Парамонов, Михайло Красиков, Олена Кутья, Тетяна Лихачова, Анна Алєксєєнко та запрошені експерти.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.