Музей Вінниці розпочав збирати пам’ятні речі російсько-української війни

Колектив Музею Вінниці звертається до вінничан з проханням приносити до них ті речі, які з часом можуть стати елементом експозиції музею

 

"Зараз на наших очах Українці пишуть нову історію нашого народу жовто-блакитними фарбами і ми з вами маємо це задокументувати. Усе довкола має значення та ми просимо вінничан посприяти збереженню пам'яток на стінах і столах нашого Музею", - пише на своїй сторінці у фейсбуці колектив Музею Вінниці.

В повідомленні йдеться і про те, що перш за все просять передавати у фонди речі, пов'язані з цією війною та її вінницьким контекстом.
"Зараз це може бути що завгодно: від дитячих малюнків до трофейного ворожого танку. Жартуємо, захоплену техніку краще передавати нашим ЗСУ", - пишуть музейники.
З приводу передачі речей у музей пишіть головній зберігачці фондів Ользі Корж (пошта korzh.history@gmail.com / Телеграм @OlgaKorzh).

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.