У Києві презентували колекцію унікальних зображень тризуба

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні презентували понад сто варіацій зображення тризуба. Подія відбулася до 30-ї річниці від дня затвердження Верховною Радою малого Державного герба України

Презентація пройшла у залі українсько-американської виставки "За волю України!", повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Альбом створювався протягом кількох років спеціально до 20-річчя відродження українського війська. Однак територія, на якій було створене видання, була окупована під час Другої світової війни, і твір довелось вивезти. Українські сили в особі Романа Смаль-Стоцького (Надзвичайний Посол і Повноважний міністр УНР в Берліні – ред.) перевезли частину альбому до Німеччини, а після отримання дозволу на початку 1950-х років – до США", – розповів гендиректор музею та куратор виставки "За волю України" Юрій Савчук.

Зображення тризубів, які представили на виставці, є ілюстративним матеріалом "Альбому уніформ Української армії та фльоти за доби Визвольної боротьби 1917-1921 рр." геральдика Миколи Битинського.

За словами гендиректора музею, колекція містить максимально точні елементи тризуба протягом історії української державності.

Альбом був створений у Празі в 1937 році. Первісно він об'єднував 186 аркушів зображень однострою українського війська та унікальних авторських стилізацій тризуба. Нині більша його частина зберігається у фондах Українського музею та бібліотеки у Стемфорді (США). Уперше за 85 років усі шість розділів альбому, представлені збереженими 134 аркушами, зібрані й експонуються в музеї.

"Стилізація тризуба більш ніж у сотні варіацій – безпрецедентний художній прийом і творчий експеримент, який не має аналогів не тільки в українській, а й у світовій практиці. Його ще належним чином не оцінено", – зазначають організатори заходу.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.