У Києві презентували колекцію унікальних зображень тризуба

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні презентували понад сто варіацій зображення тризуба. Подія відбулася до 30-ї річниці від дня затвердження Верховною Радою малого Державного герба України

Презентація пройшла у залі українсько-американської виставки "За волю України!", повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Альбом створювався протягом кількох років спеціально до 20-річчя відродження українського війська. Однак територія, на якій було створене видання, була окупована під час Другої світової війни, і твір довелось вивезти. Українські сили в особі Романа Смаль-Стоцького (Надзвичайний Посол і Повноважний міністр УНР в Берліні – ред.) перевезли частину альбому до Німеччини, а після отримання дозволу на початку 1950-х років – до США", – розповів гендиректор музею та куратор виставки "За волю України" Юрій Савчук.

Зображення тризубів, які представили на виставці, є ілюстративним матеріалом "Альбому уніформ Української армії та фльоти за доби Визвольної боротьби 1917-1921 рр." геральдика Миколи Битинського.

За словами гендиректора музею, колекція містить максимально точні елементи тризуба протягом історії української державності.

Альбом був створений у Празі в 1937 році. Первісно він об'єднував 186 аркушів зображень однострою українського війська та унікальних авторських стилізацій тризуба. Нині більша його частина зберігається у фондах Українського музею та бібліотеки у Стемфорді (США). Уперше за 85 років усі шість розділів альбому, представлені збереженими 134 аркушами, зібрані й експонуються в музеї.

"Стилізація тризуба більш ніж у сотні варіацій – безпрецедентний художній прийом і творчий експеримент, який не має аналогів не тільки в українській, а й у світовій практиці. Його ще належним чином не оцінено", – зазначають організатори заходу.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.