Спецпроект

В Афінах відкриється новий Музей грецького народного мистецтва

В Афінах в 2015 році відкриється новий Музей грецького народного мистецтва, який розміститься в 18 старих будинках на Монастіракі, розташованих навколо типового афінського дворика.

Про це пише Интерфакс-Россия

Дворик, що "прожив" з пізньоосманського періоду до початку ХХ століття, розташований між Римським форумом і Стародавньої агорою, в межах вулиць Адріану, Ареос Кладу і Врісакіу, які вже знаходяться в процесі реставрації, з метою відновлення початкового вигляду. Роботи проводяться дирекцією по відновленню старих і сучасних пам'ятників міністерства культури.

Музей буде мати три основні відділи. Перший відділ - "Звідки ви / де ми знаходимося?", Який буде присвячений архітектурі й розвитку містобудування в межах історичного центру міста Афіни. Крім того, тут буде розміщена інформація про греків діаспори та еміграції, а також дані про сім'ї, які проживали в цьому кварталі в різні періоди часу.

Другий відділ: "Де проживали / де ви живете?", В якому буде надана інформація про будівельні матеріали, а також про професійний і традиційний способи будівництва.

Третій відділ - "Як розважаються / Як ви розважаєтесь?" - присвячений Народному театру тіней і його головному герою Карагезісу, а також текстильному виробництву і майстерності вишивки.

Народний одяг з різних районів країни буде представлений ​​в будинку родини Драгумі, в той час як інформація про релігію і Елладську православну церкву буде дана у відновленій церкві Святого Єлисея, де співали Олександр Пападіамантіс і його двоюрідний брат Олександр Мораітідіс.

Екскурсія буде починатися з мечеті Тсісдаракі (навпроти станції "Монастіракі"), а потім, по вул. Ареос, відвідувач прийде до головного входу музею. У музею буде ще три входи, які будуть відкриватися тільки в разі потреби.

Оригінальні презентації, аудіовізуальні засоби, цифрові експонати, інтерактивні карти доповнять всі тематичні розділи з тим, щоб якнайкраще представити багату музейну колекцію, яка охоплює період грецької культури з 1750 по 1960 рік.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.