У Криму знайшли багатий скарб часів Боспорського царства. ФОТО

Більше 200 монет (в основному бронзових), а також різні предмети із золота, срібла та бронзи, ювелірні прикраси і скляні посудини виявлені на розкопках стародавньої фортеці Артезіан в Криму під Керчю.

Про це повідомляють "Старожитності" із посиланням на "Газету.ua".

Заможні жителі міста, обложеного римлянами близько двох тисяч років тому, намагалися врятуватися в місцевій цитаделі і сховали там два скарби.

Артезіан площею не менше 1,3 га входив до складу Боспорського царства, за яке в І столітті нашої ери билися цар Митридат VIII, який добивався незалежності від Риму, і його молодший брат Котис I, який бачив набагато більше сенсу в тому, щоб залишатися сателітом потужної імперії.

 

Римський імператор Клавдій підтримав Котиса, і міста, які контролював Мітрідат, були віддані вогню. Артезіан упав 45 року.

Як вважає керівник розкопок Микола Винокуров із Московського педагогічного державного університету, городяни, які ховалися в цитаделі, знали, що приречені. Найімовірніше, ці скарби були передсмертною жертвою.

Цікаво, що в обох схронах знаходилося по 55 монет Митридатового карбування. Не виключено, що це простий збіг, але можливо і те, що саме такі суми видавали тим, хто погоджувався захищати царя.

Важливий момент - скарб знайдено не "чорними археологами", якими переповнений Крим, а під час легальних розкопок

Експедиція Винокурова і його колег працює в Артезіані з 1989 року. Встановлено грецький характер місцевої культури, хоча етнічний склад населення був змішаним.

Грецьким тут було все: мова, освіта, архітектура, мистецтво, релігія. В одному зі скарбів знайдені срібна брошка, на якій вигравіруване зображення Афродіти, і золоті перстені з дорогоцінними каменями, які несуть портрети Немесіди і Тюхе.

"Старожитності" повідомляють, що знахідка, найімовірніше, залишиться в Керченському історико-археологічному музеї

Ба більше, в шарі, який відповідає часу спалення цитаделі, виявлено безліч фрагментів теракотових фігурок Деметри, Кори, Кібели, Афродіти з дельфіном, Психеї та Ерота, дівчат із пожертвами, Гермеса, Аттіса, піших воїнів і вершників, напівоголеного юнака, а також мініатюрної ойнохої [глечик для розливання вина - ІП] і невеликих глечиків.

Котис I відновив зруйноване місто, але ці предмети так і залишилися лежати під землею як символ відчайдушної боротьби зі зростаючою міццю Риму.

 

Як відомо, у 2011 році прем'єр-міністр РФ Владімір Путін на території старовинного міста Фанагорія, яке входило до Боспорського царства, знайшов дві амфори.

Про інші цікаві знахідки стародавніх речей читайте в ІП за темою "Скарби"

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.