Спецпроект

КРИМСЬКА МІЛІЦІЯ ПОКРИВАЄ "ЧОРНИХ АРХЕОЛОГІВ"?

Республіканський комітет Криму з охорони культурної спадщини не може домогтися від міліції порушення кримінальних справ за фактами розграбування могильників на території півострова.

Cиловики регулярно відмовляються порушувати справи за заявами про діяльність "чорних археологів", повідомляє "Новий регіон".

Останній приклад - постанова, затверджена начальником Бахчисарайського райвідділу кримського главку міліції Куртіміновим, яким за результатами перевірки було відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявою комітету з охорони спадщини.

При цьому сама перевірка встановила факт незаконної діяльності "чорних археологів" на території пам'ятки національного значення - городища "Бакла". Міліція встановила, що на території, яка дійсно відноситься до Бахчисарайського історико-культурного заповідника, є три ями глибиною 1-1,5 метра, проте безпосередньо до поховання копачі ще не дійшли. Таким чином, був зроблений висновок, що фактичної шкоди заповіднику не завдано.

Ба більше - ті, хто проводив перевірку, визнали, що можуть встановити особи правопорушників, але це не вплинуло на остаточне рішення правоохоронців.

Кримські вчені неодноразово закликали правоохоронців втрутитися в ситуацію, що склалася, проте часто міліціонери на місцях відкрито стають на бік правопорушників. Активізація діяльності гробокопачів-нелегалів збіглася з передачею боротьби з ними від СБУ у виняткову компетенцію міліції.

Тепер "чорні археологи" стали вести розкопки під виглядом співробітників Служби безпеки України, про що на нараді з питання розграбування пам'ятників археології заявив декан історичного факультету Таврійського національно університету, керівник Мангупської археологічної експедиції Олександр Герцен.

За його даними, переважна більшість об'єктів, які піддаються розграбуванню, перебуває на державних землях лісгоспів і заповідників.

"Ми від цих відомств жодного сигналу про протиправні дії не маємо, - наголосив Герцен. - Зате, якщо ви зайдете в ліс просто так прогулятися, вас дуже скоро зустріне людина у формі і не просто поцікавиться, а ще зажадає відшкодувати завдані державі збитки. І ось цей самий "заповідний" ліс грабіжники переривають гектарами".

За словами вченого, ця ситуація дуже типова для всіх об'єктів археології Криму.

Нагадаємо, що у квітні 2011 року невідомі виставили на інтернет-аукціон відкопаний архів УПА, за який "чорні археологи" хотіли 500 тисяч грн.

У грудні 2010 року шведська поліція вперше затримала чорних археологів, які грабували скарби вікінгів на острові Готланд. Порушникам закону загрожує до чотирьох років ув'язнення.

У листопаді 2010 року голова Державної служби з питань національної культурної спадщини України Андрій Вінграновський заявив, що проблему "чорних" археологів Криму можна вирішити тільки за допомогою центральної влади України, і тому в уряді України планується створення міжвідомчої комісії, яка буде займатися проблемою чорної археології на півострові.

 

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище