Спецпроект

В Афінах відкриється Музей газової промисловості

27 січня в Афінах відкриється перший промисловий музей грецької столиці - Музей газової промисловості, який демонструє ключову роль у розвитку Афін заводу з вироблення легкого газу (для освітлення), який працював з 1857 по 1984 рік.

Про це пише grekomania. 

 

Газовий завод був створений в столиці Греції після указу першого грецького короля Оттона. В ті роки було введено в експлуатацію і основне устаткування, більша частина якого, включаючи будівельні матеріали - від цегли до черепиці - були доставлені у Грецію на кораблях з Франції.

До початку ХХ століття всі головні вулиці Афін, а також багато магазинів, заводи і будинки міста освітлювалися цим газом.

На початку ХХ століття до заводу була добудована нова одиниця з вироблення водяного газу, а також третя за рахунком труба. Таким чином, газовий завод забезпечував енергією більшу частину міста аж до 50-х років минулого сторіччя.

За тиждень відвідувачі музею зможуть побачити своїми очима весь заводський процес з вироблення газу.

Грецька телевізійна мовна компанія (ЕРТ) надала в розпорядження Музею для показу великий архів документальних фільмів 50-х років, в той час як тривимірні зображення продемонструють відвідувачам роботу кожної заводської машини.

У свою чергу, учні професійно-технічного ліцею з району Агіон Анаргірон підготували карту всієї мережі освітлення грецької столиці кінця XIX століття.

Роботи з організації музею відбулися під керівництвом професора промислової археології Христини Агріантоні.

Вартість проекту - 300 тисяч євро.

Читайте також: "Як українці добували газ для СРСР"

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.