БАНДЕРУ І ШУХЕВИЧА ВИЛУЧИЛИ З ТЕСТІВ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ?

Імена українських військовиків та політичних діячів Степана Бандери та Романа Шухевича Міністерство освіти вилучило з переліку осіб, про які треба знати, аби скласти цьогорічне незалежне оцінювання з історії України.

Їх замінили на Миколу Щорса і Юрія П’ятакова, повідомляє ZIK.

УП звернулася за коментарем до прес-служби Міносвіти. Там сказали, що не знайомі з такою інформацією і попросили надіслати інформаційний запит.

Микола Щорс - уродженець Чернігівщини, офіцер Російської Імператорської армії часів Першої світової війни, один із творців перших українських радянських військових підрозділів у 1918 році. В лютому 1919 року вибив війська Директорії УНР з Києва, захопивши місто.

Загинув у серпні 1919 року в боях із союзною армією УНР і ЗУНР на Житомирщині. Обставини його смерті досі є таємничими - Щорса застрелили зблизька, можливо, це зробили більшовицькі агенти з Москви. Завдяки фільму Олександра Довженка "Щорс" став канонічною іконою більшовицької боротьби в Україні, "українським Чапаєвим".

Юрій (Георгій) П'ятаков - уродженець Черкащини, член Центральної Ради від більшовицького відламу Російської соціал-демократичної робітничої партії. Брат одного з лідерів Січневого повстання 1918 року в Києві Леоніда П'ятакова. Голова Тимчасового робітничо-селянського уряду радянської України 1919 року.  Чоловік народного секретаря внутрішніх справ радянської УНР Євгенії Бош.

П'ятаков був одним із очільників винищення білогвардійських офіцерів у Криму в 1920 р. У 1921-23 рр. керував вугільним виробництвом Донбасу, потім працював на економічних посадах у Москві, вважався одним із найкращих радянських господарників. Розстріляний під час сталінських репресій у 1937-му за звинуваченням у створенні троцькістського підпілля з наміром "відірвати Україну від СРСР".

Дивіться також інші матеріали ІП на тему "Табачник"

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.