УПЦ (МП) ГОТОВА ПЕРЕЙТИ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ

Українська мова може використовуватися для богослужінь в Українській Православній церкві (Московського Патріархату). Це також важливо для служб за кордоном, адже часто українські православні, намагаючись зберегти ідентичність, відвідують храми УГКЦ.

Про це після архієрейського собору РПЦ у Москві заявив перший вікарій Київської митрополії, керуючий справами УПЦ, ректор київських Духовних академії і семінарії митрополит Бориспільський Антоній, повідомляє УНІАН.

"Це питання не релігійного, а культурного спрямування, - зазначив митрополит. - Адже дуже важливо, коли священик може, наприклад, прийняти сповідь у людини, яка спілкується українською мовою".

При цьому він наголосив, що - згідно з прийнятими ще в 1990-х роках нормами - "якщо 2/3 парафіян хочуть службу українською або іншою мовою – жодних питань не виникне". Антоній додав, що на українську мову богослужінь в основному перейшли парафії на Волині, але є такі і в Києві.

Крім цього, митрополит розповів про роботу УПЦ (МП) за межами України.

"У сучасних умовах близько 7 млн українців перебуває за кордоном, і їм також потрібно надати можливість духовної допомоги, - зазначив Антоній. - Ми саме зверталися до архієрейського Собору, щоб розробити гнучкіший і простіший механізм, щоб УПЦ могла направляти туди священнослужителів".

Як приклад митрополит Антоній назвав Італію, де вже в декількох храмах правлять служби православні священики з України.

"У Мілані, наприклад, орендується храм, який входить до юрисдикції РПЦ. Але оскільки там більшість прихожан українці, то і священик направляється з України", - сказав митрополит.

За словами митрополита, сферою уваги УПЦ (МП) є також українська діаспора у Північній Америці: "Якщо брати нашу діаспору, то найбільша кількість наших співвітчизників – у США і Канаді. І тому навіть єпископ, який служить у парафіях УПЦ в Канаді, традиційно направляється з України".

Митрополит Бориспільський Антоній (ліворуч) в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Фото: fotolitopys.in.ua

Актуальність присутності священиків УПЦ (МП) за кордоном викликана також роботою там Української Греко-католицької церкви.

"Нерідко православні українці, опиняючись за кордоном, у прагненні зберегти свою національну і культурну ідентичність починають відвідувати греко-католицькі храми", - ішлося у виголошеній на соборі доповіді митрополита УПЦ (МП) Володимира. Стурбованість викликали і "спроби УПЦ КП організувати свої парафії в діаспорі".

Як відомо, 2-5 лютого 2013 року в Москві відбувся архієрейський собор РПЦ, у якому взяли участь представники 247 єпархій церков, які входять до юрисдикції Московського патріархату.

Українську православну церкву (МП) на соборі представляв 71 митрополит з 73-х, що входять до складу собору. Митрополит Антоній був головою делегації УПЦ МП, увійшов до складу редакційної комісії собору і виголосив доповідь митрополита Київського Володимира про життя УПЦ.

Зараз у переважній більшості храмів УЦП (МП) літургія відбувається церковнослов'янською мовою. Проповідь зазвичай читається українською або російською.

Дивіться також інші матеріали ІП за темами "Релігія" або "УПЦ (МП)"

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.