УПЦ (МП) ГОТОВА ПЕРЕЙТИ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ

Українська мова може використовуватися для богослужінь в Українській Православній церкві (Московського Патріархату). Це також важливо для служб за кордоном, адже часто українські православні, намагаючись зберегти ідентичність, відвідують храми УГКЦ.

Про це після архієрейського собору РПЦ у Москві заявив перший вікарій Київської митрополії, керуючий справами УПЦ, ректор київських Духовних академії і семінарії митрополит Бориспільський Антоній, повідомляє УНІАН.

"Це питання не релігійного, а культурного спрямування, - зазначив митрополит. - Адже дуже важливо, коли священик може, наприклад, прийняти сповідь у людини, яка спілкується українською мовою".

При цьому він наголосив, що - згідно з прийнятими ще в 1990-х роках нормами - "якщо 2/3 парафіян хочуть службу українською або іншою мовою – жодних питань не виникне". Антоній додав, що на українську мову богослужінь в основному перейшли парафії на Волині, але є такі і в Києві.

Крім цього, митрополит розповів про роботу УПЦ (МП) за межами України.

"У сучасних умовах близько 7 млн українців перебуває за кордоном, і їм також потрібно надати можливість духовної допомоги, - зазначив Антоній. - Ми саме зверталися до архієрейського Собору, щоб розробити гнучкіший і простіший механізм, щоб УПЦ могла направляти туди священнослужителів".

Як приклад митрополит Антоній назвав Італію, де вже в декількох храмах правлять служби православні священики з України.

"У Мілані, наприклад, орендується храм, який входить до юрисдикції РПЦ. Але оскільки там більшість прихожан українці, то і священик направляється з України", - сказав митрополит.

За словами митрополита, сферою уваги УПЦ (МП) є також українська діаспора у Північній Америці: "Якщо брати нашу діаспору, то найбільша кількість наших співвітчизників – у США і Канаді. І тому навіть єпископ, який служить у парафіях УПЦ в Канаді, традиційно направляється з України".

Митрополит Бориспільський Антоній (ліворуч) в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Фото: fotolitopys.in.ua

Актуальність присутності священиків УПЦ (МП) за кордоном викликана також роботою там Української Греко-католицької церкви.

"Нерідко православні українці, опиняючись за кордоном, у прагненні зберегти свою національну і культурну ідентичність починають відвідувати греко-католицькі храми", - ішлося у виголошеній на соборі доповіді митрополита УПЦ (МП) Володимира. Стурбованість викликали і "спроби УПЦ КП організувати свої парафії в діаспорі".

Як відомо, 2-5 лютого 2013 року в Москві відбувся архієрейський собор РПЦ, у якому взяли участь представники 247 єпархій церков, які входять до юрисдикції Московського патріархату.

Українську православну церкву (МП) на соборі представляв 71 митрополит з 73-х, що входять до складу собору. Митрополит Антоній був головою делегації УПЦ МП, увійшов до складу редакційної комісії собору і виголосив доповідь митрополита Київського Володимира про життя УПЦ.

Зараз у переважній більшості храмів УЦП (МП) літургія відбувається церковнослов'янською мовою. Проповідь зазвичай читається українською або російською.

Дивіться також інші матеріали ІП за темами "Релігія" або "УПЦ (МП)"

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Червоне вторгнення. "Золотий вересень" з польської перспективи

"Ми побачили, як зі "Скали" виїхав ескадрон ворожої кінноти. Цього разу – в бойовому порядку. Визначені стрільці відкрили вогонь по сигналу мого пострілу. Відстань – 300-400 метрів. Падали вершники, падали коні". Бій без розуміння загальної картини. Без перспективи. Без надії. Спогади польського офіцера.

Пропаганда «Золотого вересня». Навіщо комуністи переклали на «мову» народних пісень заяву Молотова?

Невдовзі після "Золотого вересня" на західноукраїнських землях, що стали тепер радянськими, почали виникати "народні" пісні й вірші про "батька-Сталіна" та "польських панів". Така творчість, попри свій вдаваний "стихійний" характер, виходила напрочуд схожою на повідомлення ТАСС чи передовиці "Правди".

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.