Спецпроект

Російський музей представив у Швейцарії роботи Марка Шагала

Виставка, яка складається з 90 картин Марка Шагала, написаних у 1911-1922 роках, відкрилася в Цюріху. Серед експозиції є вісім картин і графічних робіт, наданих для виставки Державним Російським музеєм.

Про це пише novostimira.com.

На виставці Chagall - meister der modern, яка триватиме до середини травня, можна побачити найвідоміші твори художника: "Блакитні коханці", "Червоний єврей", "Дзеркало" і "Прогулянка".

Ця виставка - результат ефективної роботи Kunsthaus Zurich і Tate Liverpool. Для неї були відібрані картини з найбільших американських, європейських і російських колекцій: Центру сучасного мистецтва ім. Ж. Помпіду (Париж), Музею С. Гугенхайма (Нью-Йорк), Третьяковської галереї (Москва), Російського музею (Санкт-Петербург), Тейт (Лондон).

За словами директора цюріхського музею Крістофера Бекера, картини Шагала показують тут не вперше, хоча його остання виставка була вже досить давно.

На цій виставці представлений найцікавіший період творчості майстра, коли відточували його стиль і вироблялися основні художні ідеї.

Після Цюріха експозиція відправиться в галерею Тейт, в Ліверпуль.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.