Спецпроект

Російський музей представив у Швейцарії роботи Марка Шагала

Виставка, яка складається з 90 картин Марка Шагала, написаних у 1911-1922 роках, відкрилася в Цюріху. Серед експозиції є вісім картин і графічних робіт, наданих для виставки Державним Російським музеєм.

Про це пише novostimira.com.

На виставці Chagall - meister der modern, яка триватиме до середини травня, можна побачити найвідоміші твори художника: "Блакитні коханці", "Червоний єврей", "Дзеркало" і "Прогулянка".

Ця виставка - результат ефективної роботи Kunsthaus Zurich і Tate Liverpool. Для неї були відібрані картини з найбільших американських, європейських і російських колекцій: Центру сучасного мистецтва ім. Ж. Помпіду (Париж), Музею С. Гугенхайма (Нью-Йорк), Третьяковської галереї (Москва), Російського музею (Санкт-Петербург), Тейт (Лондон).

За словами директора цюріхського музею Крістофера Бекера, картини Шагала показують тут не вперше, хоча його остання виставка була вже досить давно.

На цій виставці представлений найцікавіший період творчості майстра, коли відточували його стиль і вироблялися основні художні ідеї.

Після Цюріха експозиція відправиться в галерею Тейт, в Ліверпуль.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.