На Сумщині "свободівці" зруйнували пам'ятник Леніну. ФОТО, ВІДЕО

У м. Охтирка на Сумщині більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували пам’ятник Володимиру Леніну.

Про це повідомляє УП з посиланням на сайт МВС.

Депутат Мірошниченко особисто заліз на монумент, почепив трос, а далі за допомогою вантажівки споруду було завалено.

Hа численні попередження міліції про вчинення порушниками хуліганських дій учасники акції не звертали уваги, повідомляє міліцейський сайт.

Фото з сайту МВC

Спроби правоохоронців припинити порушення порядку завершилися тим, що вантажівка була скерована у бік стражів порядку.

Mіліція затримала усіх учасників подій і доставила до Охтирського міськвідділу. Серед них "місцевих жителів не було, проте багато приїхало з Києва, є серед учасників акції й раніше судимі", пише прес-служба МВС.

 

За фактом хуліганських дій працівники міліції розпочали кримінальне провадження згідно із ст. 296 КК України "хуліганство".

MВС підкреслює, що "декотрі народні обранці, користуючись своєю "депутатською недоторканістю", проявляють повну зневагу до Закону та втягують звичайних громадян у протиправну діяльність, за яку їм потім доведеться відповідати.

Про інші випадки пошкодження пам'ятників читайте на ІП за тегом "вандалізм".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.