На Сумщині "свободівці" зруйнували пам'ятник Леніну. ФОТО, ВІДЕО

У м. Охтирка на Сумщині більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували пам’ятник Володимиру Леніну.

Про це повідомляє УП з посиланням на сайт МВС.

Депутат Мірошниченко особисто заліз на монумент, почепив трос, а далі за допомогою вантажівки споруду було завалено.

Hа численні попередження міліції про вчинення порушниками хуліганських дій учасники акції не звертали уваги, повідомляє міліцейський сайт.

Фото з сайту МВC

Спроби правоохоронців припинити порушення порядку завершилися тим, що вантажівка була скерована у бік стражів порядку.

Mіліція затримала усіх учасників подій і доставила до Охтирського міськвідділу. Серед них "місцевих жителів не було, проте багато приїхало з Києва, є серед учасників акції й раніше судимі", пише прес-служба МВС.

 

За фактом хуліганських дій працівники міліції розпочали кримінальне провадження згідно із ст. 296 КК України "хуліганство".

MВС підкреслює, що "декотрі народні обранці, користуючись своєю "депутатською недоторканістю", проявляють повну зневагу до Закону та втягують звичайних громадян у протиправну діяльність, за яку їм потім доведеться відповідати.

Про інші випадки пошкодження пам'ятників читайте на ІП за тегом "вандалізм".

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.