Сумські депутати не голосували за знесення Ленінів - КПУ

Депутати міської ради Сум не голосували за питання про пам'ятники Леніна, заявила прес-служба Компартії України.

Про це повідомляє УП.

"В електронних засобах масової інформації з'явилися відомості про те, що на сесії міської ради 27 лютого по пропозицією мера Сум Геннадія Мінаєва 43 депутати міськради вирішили переплавити пам'ятник Леніну, який зараз стоїть у парку Комсомольський в Сумах, на пам'ятник засновнику Сум Герасима Кондратьєва", - йдеться в заяві.

"А замість бюста біля ДК "Хімік" встановити бюст Почесному громадянину міста, багаторічному керівникові "Сумихімпром" Олександру Кравченко", - додали в КПУ.

"Ми попросили прокоментувати дане рішення міськради першого секретаря міськкому КПУ, депутата міської ради Володимира Солобаева", - заявили в прес-службі Компартії.

Згідно з повідомленням, Солобаєв зазначив: "По-перше, такого питання в порядку денному, як повідомляють деякі ЗМІ, не було і відповідно, ніякого голосування не проводилося".

"По-друге, наміри Сумського міського голови Мінаєва щодо переплавки пам'ятника Леніну на пам'ятник Григорію Кондратьєву, а також заміни бюста Леніна на бюст Кравченко було запропоновано депутатам міської ради в розділі "різне" після закінчення розгляду всіх питань, які виносилися на сесію міськради", - додав Солобаєв.

"Міський голова провів, таким чином, опитування думки депутатів міськради з приводу схвалення чи несхвалення його планів щодо пам'ятників Леніну в Сумах. На жаль, ЗМІ розповіли про всього лише наміри Мінаєва щодо пам'ятників Леніну як рішення сесії міської ради, спотворивши істину", - додав він.

Як відомо, у ЗМІ з'явилася інформація про те, що Сумська міськрада на сесії у середу більшістю голосів підтримала пропозицію мера про знесення в місті всіх пам'ятників Леніну.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".